Конкуренція через обмеження вартості електроенергії?
Не найкраща спроба регулювання ринку електричної енергії.
25 грудня 2019 року Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» № 330-ІХ, який парламент ухвалив 4 грудня 2019 року. Як пише сайт Президента, метою документа є забезпечення належного контролю над цінами на електричну енергію за умов недостатньої конкуренції на цьому ринку; врегулювання питань роботи теплоелектроцентралей за нової моделі ринку електроенергії, що є необхідною передумовою для забезпечення теплопостачання споживачів в опалювальний період.
У людини, яка не так гаряче опікується проблемами енергетики, як Президент, може виникнути уявлення про дефіцит потужностей для виробництва електричної енергії, недостатню кількість учасників, або про монопольне становище виробника, який займає домінуюче становище на ринку. На ринку натомість є профіцит генеруючих потужностей, частина з яких не задіяна у виробництві електричної енергії, саме через відсутність попиту.
Найбільший виробник електричної енергії – Енергоатом - є державною власністю, у державній власності перебувають всі гідроелектростанції, що мають можливість балансувати попит та пропозицію електричної енергії, також до державної власності належить одна з найбільших теплових електростанцій – Центренерго. На ринку об’єктивно є помітний гравець, який сконцентрував у своїх руках значний обсяг теплових енергетичних блоків.
Можливо, дійсно необхідна реакція державного регулятора на таку концентрацію, та загрози які вона несе економіці країни. Яке ж рішення запропоноване в законі? Це обмеження ціни на динамічних ринках та збільшення обов’язкової частки продажу на цих ринках, сформульовані наступним чином. З 1 січня 2020 року до 31 грудня 2025 року включно гранична нижня межа обов’язкового місячного обсягу продажу електричної енергії виробниками (крім виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел енергії) та імпортерами на ринку "на добу наперед" не може бути меншою 15 відсотків їхнього місячного обсягу продажу електричної енергії відповідно до правил ринку. У разі істотного коливання цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку та відповідно до методики, визначеної Регулятором, Регулятор має право встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони з відповідним обґрунтуванням. Рівень граничних цін має впливати на формування вільної (ринкової) ціни у мінімальний спосіб. Доцільність встановлення і рівень граничних цін у разі їх встановлення мають переглядатися Регулятором не менше одного разу на шість місяців.
На мою думку, прийняття вказаного закону навряд чи матиме позитивний вплив на розвиток конкуренції на ринку електричної енергії, тому що введення обмежень на вартість товару, який продається на ринку, з усією очевидністю не сприятиме залученню інвестицій на зовні привабливий ринок з недостатньою, на думку Президента, конкуренцією. Фактично, змінами до профільного закону встановлюється «ручне» управління ринком, збільшуються повноваження регулятора, зменшується контроль за ним, збільшуються корупційні ризики.
Крім того, гасла не відповідають дійсності, що підриває довіру до законодавця. За таких настроїв, з такою законотворчою технікою та за відсутності тиску МВФ щодо прийняття законів, які є реально нормативно – правовими актами, що самі по собі регулюють суспільні відносини, а не просто наділяють повноваженнями державні органи, недалеко до адміністративно – командної економіки та декретів.
- Неочевидні деталі, від яких залежить успіх івенту Олексій Куліков 13:46
- На сцену виходить Дональд Федорович, в руках тримає череп Дана Ярова 13:35
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта Юрій Григоренко 12:46
- Невидимий бізнес не заробляє Олеся Стойко 09:43
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання Дана Ярова вчора о 19:06
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою Андрій Мазалов вчора о 18:00
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат вчора о 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак вчора о 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей вчора о 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков вчора о 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко вчора о 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 134
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 119
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 81
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки 79
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? 69
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 31043
-
Батьківський контроль та емоційний тиск – як не зламати довіру дитини
Життя 4723
-
Збройовий експорт на мільярди: між монополією, корупцією та потребами фронту
Бізнес 4145
-
Випускники шкіл та НМТ: зручність чи відбите бажання вчитися?
Думка 3556
-
Ринок сонячних панелей: другий гігант у США оголосив про банкрутство
Бізнес 3356