Зміни у реагуванні на сексуальне насильство пов’язане з війною – бажані результати
Чи готова наша система до того, аби постраждалі від СНПКотримали комплексну медичну, психологічну та правову допомогу, а також могли сподіватись на репарації та справедливе покарання кривдників?
З початку повномасштабного вторгнення у Офісом Генерального Прокурора України зафіксовано 298 факта сексуального насильства пов’язаного з війною (СНПК), серед яких зґвалтування, каліцтво або насильство над статевими органами, примусове оголення, погрози та спроби зґвалтування, примус дивитися на сексуальну наругу над близькими особами. І це лише офіційно зареєстровані випадки. Ці цифри занижені, адже факти СНПК, на глибоке переконання фахівців-психологів та правоохоронців, наразі замовчуються через страх за власні життя постраждалих чи їх близьких.
Україна стикається з проблемою сексуального насильства, пов’язаного з війною ще з 2014 року. Масштаб цієї проблеми став безпрецедентним з 2022 року, коли загарбники тимчасово окупували частину територій. Сексуальне насильство стало ще однією зброєю, яка використовується проти українського населення. У ході деокупації ці випадки почали фіксуватися і ставати відомими. До прикладу, лише одна партнерська організація, яка реалізує свої проекти у Херсонській області після деокупації надала підтримку більше ніж 600 постраждалим. Яка кількість насильства продовжує вчинятись над цивільним населенням, які продовжують перебувати під окупацією з 2022 року наразі невідомо. Але можна проінформовано спрогнозувати, що кількість таких випадків буде тільки рости.
Чи готова наша система до того, аби постраждалі отримали комплексну медичну, психологічну та правову допомогу, а також могли сподіватись на репарації та справедливе покарання кривдників? Досвід партнерських організацій яскраво демонструє потребу в змінах на національному та місцевому рівні щодо підходів щодо встановлення, класифікації та розслідування випадків сексуального насильства пов’язаного з війною. Наприклад, наразі розслідування проводить центральний офіс через брак ресурсів та відсутність кваліфікованих кадрів на місцях. Це лише одна з причин чому не всі випадки сексуального насильства пов’язаного з війною отримали відповідний статус.
Україна займається реагуванням на випадки СНПК вже зараз під час активної фази війни і не чекає на її завершення для підтримки постраждалих, які наразі не можуть розраховувати на встановлення справедливості.
Перші кроки у напрямку покращення системи реагування на СНПК в Україні:
Держава та ООН підписали “Рамкову програму співробітництва між Урядом України та ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом”, яка має на меті створити цілісний підхід щодо реагування на випадки СНПК на державному та локальному рівнях.
Розпочато пілотний проєкт з надання проміжних репарацій постраждалим від СНПК протягом квітня - жовтня 2024, в рамках якого планується підтримати 40 осіб на суму 3 тисячі євро кожній.
Декларація про співпрацю між органами влади, міжнародними організаціями та громадянським суспільством за результатами конфренції «Відновлення прав постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом: елемент миру та світової безпеки»
Участь України у Глобальному альянсі з попередження сексуального насильства.
Запущено Центри допомоги врятованим у 12 містах України, а також три мобільні Центри допомоги врятованим у форматі виїздів.
Наступними кроками для підтримки постраждалих мають стати:
Прийняття відповідної нормативно-правової бази щодо надання допомоги особам, що постраждали від СНПК
Проведення вузькоспеціалізованих тренінгів для правоохоронців та соціальних працівників
Навчання для надавачів послуг щодо особливостей комунікації із постраждалими від СНПК, особливо із чоловіками та дітьми і їхніми родинами для уникнення ретравматизації та дискримінації постраждалих
Вирішення проблематики СНПК в Україні сьогодні вимагає комплексних підходів та посилення співпраці між органами влади, міжнародними організаціями та громадянським суспільством.
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 4527
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 4035
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 3186
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 3164
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
2839