Хто може припинити суборенду земельної ділянки?
Останнім часом надходить чимало запитань з приводу визначення заявника, який має право звернутись за припиненням права суборенди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Зокрема, виникають певні непорозуміння при тлумаченні норм законодавства.
Так, п.3 ч.1 ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під заявником розуміють власника, іншого правонабувача, сторону правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право (у тому числі замовника будівництва, девелопера будівництва, управителя фонду фінансування будівництва), або уповноважені ними особи – у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
До іншого правонабувача, згідно п.4 ч.1 ст.2 вищезгаданого Закону, відноситься орендар, концесіонер, приватний партнер, суб’єкт іншого права, похідного від права власності, іпотекодержатель, спадкоємець (у разі оформлення спадщини, до складу якої входять речові права на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації згідно із цим Законом).
Для того, щоб правильно визначитись з колом осіб, у яких в той чи інший момент виникають певні права, потрібно детально проаналізувати зміст ЗУ «Про оренду землі» (від 06.10.98 року № 161-XIV), який стосується суборенди земельних ділянок.
За ст. 8 Закону № 161-XIV орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.
Право суборенди земельної ділянки в обовʼязковому порядку підлягає державній реєстрації.
Особливі умови договірних відносин при суборенді полягають в наступному:
• умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому;
• строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі;
• у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Як ми бачимо, зі змісту ЗУ «Про оренду землі» можуть випливати дві ситуації, за яких можуть існувати різні заявники.
Перша ситуація
Власник земельної ділянки, маючи права володіння, користування та розпорядження ділянкою вирішив передати за плату права володіння та користування (право оренди) майбутньому орендарю. Між собою вони підписали договір оренди земельної ділянки, в якому передбачили, що орендар має повне право, без попереднього погодження з власником ділянки, передавати її в суборенду.
У такому випадку заявником щодо реєстрації права оренди може бути як власник ділянки, так і орендар.
У подальшому до орендаря звертається особа з пропозицією, яка б хотіла також використовувати цю ділянку. Орендар погоджується на пропозицію, стає суборендодавцем та передає суборендарю права володіння і користування на підставі договору суборенди.
У цьому випадку заявником щодо реєстрації права суборенди може бути як суборендодавець (орендар за договором оренди), так і суборендар.
Протягом певного часу, але поки існує діючий договір оренди, сторони договору суборенди вирішили його припинити. Для цього вони укладають додаткову угоду про припинення дії договору суборенди за згодою сторін, щоб до суборендодавця, як орендаря земельної ділянки, повернулись права володіння та користування.
У рамках цих відносин заявником щодо реєстрації припинення права суборенди може бути як суборендодавець, так і суборендар.
Власник же земельної ділянки не є стороною договору суборенди чи додаткової угоди, а тому не набуває права бути заявником при реєстрації припинення права суборенди.
Друга ситуація
Існує укладений договір оренди та суборенди, по яких в Державному реєстрі прав здійснено відповідну реєстрацію права.
Власник ділянки та її орендар, не обговорюючи це питання з суборендарем, вирішили припинити орендні відносини. З цією метою сторони укладають додаткову угоду до договору оренди та реєструють припинення права у Державному реєстрі прав.
Як зазначалось раніше у ст.8 ЗУ «Про оренду землі», з моменту припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Отже, в цьому випадку договір суборенди втрачає силу внаслідок прямої норми закону.
У такому випадку заявником щодо реєстрації припинення права суборенди може бути суборендодавець або суборендар, в силу набутих раніше прав, а також власник земельної ділянки – в силу прямої норми закону та повернення до нього прав володіння і користування.
На практиці ж у більшості випадків підчисткою «суборендних хвостів» займається власник земельної ділянки, який подає одночасно заяву на припинення права оренди та заяву на припинення права суборенди земельної ділянки.
P.S. У розмовах реєстратори поділяють таку логіку, проте зазначають, що ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не містить розмежування щодо «технічного» (коли де-юре суборенда припинилась) і законодавчого заявницького принципу.
У разі звернення власника земельної ділянки за припиненням права суборенди за умов, які зазначено в другій ситуації, реєстратори вимушені будуть відмовити, оскільки звернувся неналежний заявник.
Сподіваюсь, що Міністерство юстиції України у своїх розʼясненнях з часом дійде до такої простої логіки.
Стаття опублікована 22.02.2023 року на сайті ВША НААУ
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання Дана Ярова вчора о 19:06
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою Андрій Мазалов вчора о 18:00
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат вчора о 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак вчора о 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей вчора о 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков вчора о 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко вчора о 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 534
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 314
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 128
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 118
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 80
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 25616
-
Збройовий експорт на мільярди: між монополією, корупцією та потребами фронту
Бізнес 3442
-
"Ледь дітей не їдять": чи варто боятися "бійцівських" собак – історія амстаффа Сема
Життя 3239
-
Біткоїн на чорний день: як країни формують крипторезерви перед кризами
Думка 3213
-
Як потрапити в розвідку: покроковий гід
2977