Вистояти і побігти
Чи надихне Україну економічний успіх Польщі?
За останні 30 років Польща потроїла вартість своєї економіки, досягнувши одного з найвищих темпів економічного зростання у світі, а зростання її ВВП було одним з найдинамічніших у Європі, завдяки чому Польща стала шостою за величиною економікою в Європейському Союзі.
Що стало головним рушієм цієї динамічної тенденції?
На перший план вийшли правильні політичні альянси. Після закінчення періоду належності до радянського блоку поляки знали, що хочуть стати частиною західного світу. Це була велика польська мрія, яка стала реальністю у 2004 році, коли Республіка Польща приєдналася до ЄС. З того знакового моменту польська держава була тісно пов'язана із Заходом. Це також відображається в тому, як вона виконує свої союзницькі зобов'язання, такі як членство в НАТО, і в напрямках торгівлі, в основному з Європейською Унією.
Хоча технологічний прогрес був ключовим фактором економічного зростання Польщі, вона все ще не досягла повного технологічного насичення. Інвестиції в інновації та кількість патентів на душу населення залишаються значно нижчими, ніж у середньому по Європі, але водночас це створює широкі можливості для подальшого швидкого прогресу.
Крім того, польська держава будує свої переваги на кваліфікованій і відносно дешевій робочій силі, а також на створенні інфраструктури та сприятливих умов для іноземних інвесторів.
Міграція після відкриття кордонів ЄС також була важливим елементом, що стимулював зростання. Багато молодих, амбітних поляків вирішили залишити країну і знайти роботу за кордоном. З одного боку, ця тенденція виснажила економіку країни, але з іншого – сприяла її наповненню грошима, заробленими поляками за кордоном, оскільки практика показує, що зазвичай щонайменше 50 відсотків мігрантів надсилають частину зароблених грошей у країну, з якої вони виїхали. Це також призвело до зростання компетенцій, оскільки ті, хто вирішив повернутися, як правило, повертаються з більш економічно розвиненої країни з новопридбаними навичками.
З демографічної точки зору, населення Польщі досягло свого піку в 2023 році, досягнувши 41 мільйона осіб. Цей сплеск став результатом міграції, спричиненої війною в Україні, і призвів до рекордних показників у багатьох галузях польської економіки.
У свою чергу, системні інвестиції в інфраструктуру, значною мірою фінансовані за рахунок коштів ЄС, дозволили Польщі стати важливим транзитним маршрутом між Сходом, включаючи Азію, і Західною Європою. Однак варто зазначити, що нинішня репутація польської держави за кордоном, одна з найнижчих серед країн ЄС, є потенційним ризиком з точки зору використання очевидної тенденції до скорочення ланцюгів поставок з Далекого Сходу до Європи. Це ще одна сфера, яка, будучи серйозним політичним викликом, також створює великі перспективи, якщо її правильно вирішити.
Політичні зміни в Республіці Польща, що відбулися в 2013 році, дозволяють нам вірити, що Польща продовжить свій шлях швидкого економічного зростання.
Згідно зі звітом McKinsey & Company "Як підняти амбіції Польщі? На порозі нової ери", виклики, які необхідно вирішити для досягнення цього завдання, включають в себе, перш за все: підвищення продуктивності польської економіки шляхом стратегічного розвитку інновацій в окремих наскрізних технологіях, створення умов для збільшення вливань у Польщу, в тому числі зміцнення репутації Польщі як привабливого місця для інвестицій і талантів, забезпечення стабільної, ефективної та доступної енергетичної системи шляхом енергетичного переходу, а також свідоме створення людських ресурсів з урахуванням професій майбутнього.
Чи зможе Україна знайти в цьому натхнення для себе? Здається, що політичний вибір, зроблений тут і зараз, має найбільше значення. Саме вони формують економіку країни на десятиліття вперед і, зрештою, визначають процвітання або його відсутність. Українська держава, окрім того, щоб вистояти, має бути готова до ривка та марафону.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
- Завершення приватизації Укрспирту. ЄМК. Придбання прав вимоги до боржника 212
- "Закон і порядок" на крайньому заході України 203
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку 152
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність 77
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? 76
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 3047
-
Фонд Баффета звітує про рекордний прибуток завдяки інвестиціям у страхування
Бізнес 1949
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1858
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1389
-
Чого тепер найбільше боїться європейський бізнес
Думка 1306