Про залежність податків від гарантованої компенсації по банківських депозитах
Щоб запобігти зменшенню податкових надходжень до бюджету від банківського сектору, необхідно суттєво підвищити гарантовану до повернення суму депозиту фізособи в банках України.
Щоб запобігти зменшенню податкових надходжень до бюджету від банківського сектору, необхідно суттєво підвищити гарантовану до повернення суму депозиту фізособи в банках України. За попереніми розрахунками – як мінімум, до 600-800 тисяч гривень.
На перший погляд, твердження неоднозначне і суперечливе. І все ж, якщо розібратися, більш ніж логічне. Насправді тут йдеться про відновлення довіри українців до банківської системи, котра відчутно похитнулася за останні три роки і невпинно працює на скорочення обсягу вкладів фізичних осіб з усіма відповідними наслідками – як для наповнення бюджету, так і для розвитку економіки країни вцілому.
Так, на сьогодні українська економіка нехай не марафонськими, але все ж помітними темпами потроху набирає обертів та відновлюється після кількарічного спаду, і податківці як ніхто краще можуть простежити ці тенденції. За таких умов питання довіри бізнесу та населення до банківської системи стає як ніколи актуальним.
В першу чергу проблема стосується фізичних осіб-персональних вкладників, які, на відміну від бізнесу, мають вибір: вкласти кошти в щось “намацальне” чи довірити їх банкам, які, за свідченням порівняно недавньої історії, далеко не завжди є надійними гарантами їх повернення.
В даному випадку особливу роль відіграє можливість державної інституції - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - забезпечити повернення фізичним особам їх вклади у банках, які виведено з ринку. І це є ключовим фактором для вкладника при вирішенні питання, чи можна довірити банкам свої гроші. На сьогодні обсяг гарантованої суми вкладу складає всього 200 000 гривень і, будемо відвертими, це ж ніяк не відповідає нинішнім реаліям. Зрештою, значне знецінення національної валюти за останні кілька років значно вплинуло на реальну вартість цих коштів у порівнянні із роком встановлення гарантованої суми.
Цей факт, а також дані з кількості банків, що не змогли виконати свої зобов’язання та були визнані неплатоспроможними, починаючи із 2014 року, разом створюють серед населення скепсис щодо доцільності співпраці з банками. До того ж, вагомий влив на вкладника має і відчутне зменшення відсоткових ставок за депозитами, тенденція до якого є трендом останніх двох років.
Відтак, варто лише поглянути на офіційну статистику: за чотири місяці поточного року обсяг вкладів фізичних осіб у 82 банках України (учасниках ФГВФО) зменшився з 413 млрд грн до 406 млрд грн- на 7 млрд грн.
Такі зміни не можуть не впливати й на економіку нашої держави, адже зменшення обсягу депозитів фізичних осіб у поєднанні зі зниженням відсоткових ставок за такими депозитами обов’язково призведе до негативної динаміки надходжень податків до бюджету.
Наприклад, за січень-травень 2018 року надходження ПДФО з депозитів від 36 банків, які відносяться до великих платників податків, вже зменшилися у порівнянні із аналогічним періодом 2017 року - 1,64 млрд грн проти 2,1 млрд грн, майже на півмільярда гривень або на 21%.
Ці цифри мають заставити замислитися.
Саме тому я й почала цей текст з твердження про необхідність підвищити гарантовану до повернення суму депозиту фізособи в банках України до відповідного рівня. Це є не просто актуальним питанням для обговорення, а потребує негайного та системного вирішення у зв’язку з суттєвим впливом цього фактору, у тому числі, й на бюджетні надходження нашої держави.
З відповідною ініціативою неодноразово зверталося й керівництво ФГВФО. За їх попередніми розрахунками, сума гарантованого вкладу наразі має бути встановлена на рівні 600 000 - 800 000 грн, та поетапно підвищена протягом 2019 року. Це допоможе поступово повернути довіру вкладників, зупинити скорочення обсягу депозитів і, зрештою, - отримати податкові надходження від банківського сектору.
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 7379
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
7214
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 6399
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 5729
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 4480