Як ДТЕК домігся підняття ціни на електрику та створив загрозу національного масштабу
Напередодні нового опалювального сезону давайте зафіксуємо хто що зробив і не зробив для запобігання кризи.
Ринок електроенергії від початку року «штормить» і тримає курс на загострення енергетичної кризи: зрив підготовки до осінньо-зимового періоду, віялові відключення та залежність від імпорту електрики з країни-агресора. Напередодні нового опалювального сезону давайте зафіксуємо хто що зробив і не зробив для запобігання кризи.
• Все почалось з того, що в травні 2021 року, через збільшення пропозиції електрики при падінні обсягу споживання, ми вперше отримали наднизьку ціну на електрику – близько 500 грн/МВт-год на ринку на добу наперед (РДН). Це в три рази менше за ціну, що була у лютому. Формальною причиною такого різкого падіння ціни назвали маніпуляції трейдерів. Детально про це писали тут.
• Згодом в ситуацію втрутився НКРЕКП і вже 2 червня без встановлення провини трейдерів, заборонив їм продавати електроенергію, яку вони ще не придбали за двосторонніми договорами. Тим, хто порушить – заборона торгувати спочатку протягом тижня, а у разі повторного порушення – протягом місяця. Найбільші ж виробники - «Енергоатом», «ГарПок» та ДТЕК вимагали від регулятора заборонити трейдерам взагалі торгувати та встановити мінімальну ціну продажу, тобто прибрати конкурентів і отримати можливість «знімати вершки».
• Протягом місяця ситуація на РДН дещо стабілізувалась, але 4 липня ціна знову різко впала до 426 грн/МВт-год. Цього разу НКРЕКП перевірив і встановив іншу причину: зменшення попиту на ринку на добу на перед і збільшення його ринку двосторонніх договорів. Просто компанія ДТЕК чомусь вирішила змінити ринок і укласти договори з «Д.Трейдінг» та «Юнайтед Енерджі». Через що РДН втратив 40% попиту і отримав різке падіння ціни. Схоже, що це було усвідомлене нанесення збитків самому собі через обвал ціни з метою домогтись чогось більшого. НКРЕКП запідозрив ДТЕК у зловживаннях, на що мав би миттєво відреагувати Антимонопольний комітет. Та, замість розслідування, Комітет всього лише розпочав дослідження ринку.
• Для стабілізації ситуації того ж дня НКРЕКП знову «активував» ручне регулювання ринку, встановивши до 8 липня нижній прайс-кеп на рівні нижче собівартості але майже двічі більше найнижчої ціни на ринку. У результаті ДТЕК повернувся на РДН. Але ціна тримається все ще нижче собівартості основних виробників, в тому числі й самого ДТЕК. І з часом збитки відчують всі – виробники, трейдери, постачальники.
• Вже через тиждень 14 липня Верховна Рада проголосувала за закон №3508-д, який обмежив трейдерам продаж електроенергії на РДН: не більше 10% від обсягу двосторонніх договорів. Щоб забезпечити рівні умови для всіх учасників ринку, зобов’язала виробників до 1 квітня 2022 року продавати електроенергію за двосторонніми договорами виключно на електронних аукціонах.
Отож ДТЕК, якого звинувачують у зловживанні ринковою владою, використавши адміністративний ресурс, не погребувавши шантажем залишити країну без тепла та зірвати підключення до європейської енергетичної системи, все ж частково добився свого.
• Щоб допомогти виробникам отримати кошти необхідні для підготовки до опалювального сезону, з 30 липня НКРЕКП таки підняв верхню межу ціни на РДН та ВДР до рекордних 2000 грн/мВт-год вночі та 4000 грн/мВт-год вдень.
З одного боку це може допомогти виробникам отримати кошти, необхідні для підготовки до опалювального сезону. А з іншого - до ціни на РДН прив’язаний ринок двосторонніх договорів. Постачальники, які законтрактували значні обсяги за двосторонніми договорами з виробниками, при оплаті останнім за електрику не захищені від цінових гойдалок на РДН. І якщо постачальники розраховували на дешеву електрику, на момент фактичного постачання вона може обійтись їм дорого. Звідси і не виконані умови договорів, відсутність оплат.
«Досягнення» на початок серпня
На складах виробників теплової енергії критично низькі запаси вугілля: на третину менше запланованих Міненергетики та на 75% менше ніж в цей період минулого року. Кошти для їх поповнення відсутні, адже близько чотирьох місяців працювали на межі виживання. І як повідомляє найбільший тепловий виробник, «за 5 місяців 2021 збитки від виробництва е/е підприємствами ТЕС ДТЕК Енерго вже склали 1,2 млрд грн».
І знову ДТЕК підловили на маніпуляціях. Телеграм-канал «Монополіст» розкрив подробиці того, як «ДТЕК Трейдинг» купує дешеве вугілля та постачає на ТЕС своєї групи дорожче, щоб вивести прибуток з останніх. Вже у першому півріччі 2021 року він заробив 1,8 млрд. Поки ТЕС офіційно збиткові, а вугільні склади пусті, тисне на владу з вимогою підняти ціни.
Середньозважена ціна на електроенергію на РДН перші три дні серпня зросла до граничних цін. Енергетичний гігант знову скористався можливістю та підняв ціну до максимально можливої. Звісно, треба ж відбивати кошти, які втратив за попередні місяці від своїх же дій. Такі «ігри» можливі лише з боку найбільших гравців, які видобувають 90% енергетичного вугілля та контролюють 70% виробництва теплової генерації. Іншим виробникам буде не солодко. Ще й ціни на дефіцитне національне вугілля та газ, зростають на світових ринках.
До холодів підходимо не підготовлені, без впевненості в забезпеченні теплом та ризиком жорсткого дефіциту електроенергії в осінньо-зимовий період.
А в цей час Антимонопольний комітет навіть не розслідує маніпуляції, шантаж, зловживання ринковою владою з боку компанії, яку вперто називає «немонополіст».
Очевидно одне, в найближчій перспективі треба очікувати подорожчання товарів та послуг, в ціну яких закладено вартість електрики. Хоча продовжують звучати байки про недопущення підвищення тарифів на електроенергію для населення. І без підвищення населення за все заплатить, тільки приховано. Допоки не вирішиться питання з приборканням монополіста та прозорою роботою ринку, шантаж та маніпуляції сильних цього ринку точно продовжаться. Адже апетити ростуть, як і бажання отримати більше влади.
Вперше опубліковано на Бізнес.Цензор
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз вчора о 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра вчора о 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич вчора о 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер вчора о 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв вчора о 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін вчора о 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький 21.05.2025 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко 20.05.2025 23:41
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк 20.05.2025 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 20.05.2025 14:22
-
Росія ударила по Шостці. Пояснюємо подвійну загрозу новини про "70 загиблих на полігоні"
57243
-
Андрій Портнов: історія, що починалась в кримінальному Луганську, а закінчилась у Мадриді
47787
-
У чому була головна помилка Портнова
Думка 17144
-
Ціни на оренду зросли майже на 30%: де в Києві та передмісті найбільше дорожчає житло — інфографіка
Інфографіка 15833
-
Трамп провалив переговори, настав час рішуче посилити тиск на Кремль
Думка 13811