Виклик до суду, прокуратури, військомату– поважні причини прогулу працівника
В цій статті розберемо випадки, коли виклик до суду, прокуратури або військкомату є поважною причиною прогулу працівника, а коли безпідставна відсутність на роботі.
Поважні причини прогулу
Трудовий договір може бути розірваний з ініціативи роботодавця за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше 3 годин протягом робочого дня) без поважних причин (ч. 4 п. 1 ст. 40 КЗпП та п. 4 Постанови №9).
Прогул — це відсутність працівника на роботі більше 3 годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин як протягом усього робочого дня та без відповідного попередження роботодавця в установленому порядку.
Тягар доведення прогулу лежить на роботодавцеві (пп. «а» п. 2 ст. 9 Конвенції МОП № 158).
Для звільнення працівника за такою підставою власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, підтверджуючі відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня (Роз’яснення МЮУ від 01.02.2011 року).
Головне при звільненні за прогул — це відсутність поважної причини неявки працівника.
Законодавством не визначено перелік обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин. Тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати наявні у справі докази (Постанова ВС № 199/8766/18 від 22.04.2020 року).
Що стосується поняття «поважні причини», наявність яких не дає змоги роботодавцю вважати відсутність працівника на роботі прогулом без поважних причин, то згідно із судовою практикою до поважних причин можна віднести, зокрема, виклик до органів, явка до яких є обов’язковою (наприклад, прокуратура, суд, військовий комісаріат).
Потерпілий, підозрюваний, обвинувачений, свідок, представник юридичної особи зобов’язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (ст. ст. 42, 57, 64-1, 66 КПК).
Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (ст. 135 КПК).
Суди викликають учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою шляхом: направлення ухвали суду засобами пошти, судової повістки, направленою поштою або на електронну пошту, смс-повідомленнями, якщо заявлено таке клопотання.
Якщо працівник не отримував повістки або ухвали суду, доказати його перебування в судовому засіданні або у прокурора можна шляхом отримання відповіді на запит або отримання довідки відповідного органу, в якому до якого викликався працівник.
Ініціатива працівника для відвідування суду або правоохоронних органах не є поважною причиною
При розгляді судової справи про поновлення працівника, якого звільнено за прогул, суд буде встановлювати за чиєю ініціативою особа перебували в цих органах. Якщо з власної ініціативи (тобто без виклику або обов’язкового направлення), то це не буде поважною причиною для відсутності на роботі. При цьому, таке повідомлення може бути як письмовим так зроблено по електронній пошті, смс-повідомлення, по телефону.
Наприклад, в Рішенні Суворовського районного суду міста Одеси від 23.12.2020 року по справі №2-6354/10 суд не визнав поважною причиною перебування на особистому прийомі в прокуратурі та подання скарги на роботодавця за власною ініціативою працівника. Оскільки повісток або інших письмових викликів до прокуратури не отримувала, в день відсутності на роботі власноруч проставила відмітку в журналі реєстрації виробничих відряджень «за викликом до прокуратури». Оцінюючи доводи працівника про поважність причини відсутності на робочому місці суд виходив з того, що повістки позивач не отримувала, з заявами про надання відгулу або частини відпустки до роботодавця не зверталась.
Такого ж висновку дійшов інший суд в Рішенні Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17.01.2013 року у справі № 0916/3816/2012. Підставою для звільнення працівника з роботи послужило те, що він 14 та 16 серпня 2012 року вчинив прогул без поважної причини. Посилання на те, що 14 серпня 2012 року він був викликаний у прокуратуру суд не прийняв до оскільки як убачається з листа прокурора працівник дійсно викликався на 14 серпня в прокуратуру району, однак він там був не 14, а 13 серпня 2012 року з власної ініціативи.
Отже, працівник повинен надати докази такого виклику, наприклад судову повістку, повістку про виклик до прокуратури або направлення на проходження медичного обстеження тощо.
Рішенням Буського районного суду Львівської області від 24.10.2020 року у справі №440/2268/18 скасовано догану на працівника, яка була відсутня на роботі протягом 3 годин. Працівник надала до суду доказ поважності відсутності на робочому місці — повістку про виклик в прокуратуру на 09 годину 30 хвилин. Працівник в межах кримінального провадження визначено процесуальний статус в якості свідка і згідно вимог Кримінально-процесуального кодексу покладено обов`язок щодо явки до прокурора.
Виклик до військового комісаріату не обов’язково за повісткою, допускається за телефонним повідомленням.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 28.02.2020 року у справі № 754/3454/19 , яке залишено в силі Постановою Київського апеляційного суду від 25 червня 2020 року, суд поновив звільнено працівника за прогул, оскільки визнав поважною причиною необхідність з`явитись до військового комісаріату за викликом 23.11.2018 року. Для підтвердження цього надав припис з військового комісаріату, де було вказано, що він в строк до 26.11.2018 року має вибути в розпорядження командира ВЧ А4398 для подальшого проходження військової служби. Згідно листа військового комісаріату від 11.06.2019 року № 2998, працівник 23.11.2018 року був знятий з військового обліку офіцерів запасу Житомирського ОМВК у зв`язку з призовом на військову службу за контрактом та отримав припис № 319 від 21.11.2018 року. Суд дійшов висновку, що працівник був відсутній на роботі 23.11.2018 року з 10.30 год. по 14.15 год., що загалом становить 2 год. 45 хв. робочого часу (вираховано обідню перерву 1 год., визначену правилами внутрішнього трудового розпорядку) з поважних причин, а саме необхідністю прибути за викликом до комісаріату. При цьому, в даному випадку не є суттєвим факт того, що позивача було викликано не повісткою, а телефонним повідомленням.
Обов’язкове проходження медичного огляду є поважною причиною для прогулу
Постановою Верховного суду від 04.12.2019 року по справі № 699/640/18 суд дійшов висновку, що проходження медичного огляду, про що роботодавець був повідомлений, не є прогулом. Судом було встановлено, що 8, 10, 11 травня 2018 року працівник була відсутня на робочому місці, оскільки проходила медичний огляд у Лисянському РВК, і про проходження медогляду вона повідомляла роботодавця. Отже, враховуючи, що особи, які направляються районними (міськими) військовими комісаріатами на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов`язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров`я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.
Постанова Дніпровського апеляційного суду від 18.12.2019 року у справі 191/1052/18 в якій встановлено, що у працівника була поважна причина для прогулу, оскільки він проходив медичну комісію. Доказом цього є повістка Синельниківського ОМВК та довідка лікарні, з яких вбачається, що працівник, як військовозобов`язаний 08.02.2018 року та 09.02.2018 року був викликаний до військового комісаріату для проходження медичної комісії в Центральній районній лікарні. Факт проходження медичної комісії підтверджено відміткою та затверджено підписом військовим комісаром.
Таким чином, виклик працівника до органів прокуратури, суду, військкомату або для проходження обов’язкової медичної комісії є поважною причиною для прогулу, але за умови доведення такого виклику та обов’язковості явки.
Стаття підготовлена адвокатом Ганною Лисенко спеціально для журналу Кадровик.ua.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 2929
-
Розуміє Україну, чує Європу. Що потрібно знати про Келлога та його роль у переговорах
1958
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1777
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1307
-
Чого тепер найбільше боїться європейський бізнес
Думка 1279