Регулювання цін на продукти харчування: годівниця для чиновників
Для виробників потрібно скасувати будь-які обмеження на ціни. Система регулювання цін породжує зайву бюрократію.
З 1 жовтня 2016 р. постановою Кабміну № 656 від 22 вересня 2016 р. запущено у дію пілотний проект тимчасового обмеження державного регулювання цін на продукти харчування: борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м’ясо птиці, варені ковбасні вироби, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі. Максимальна націнка на ці продукти раніше становила не вище 15% для виробників та 15% для продавців. Незважаючи на соціальну важливість і прискіпливу увагу до цього питання журналістів та експертів, відсутність детальних урядових роз’яснень сприяє поширенню у ЗМІ помилкових тверджень, що пілотний проект завершився 1 січня 2017 р. Дійшло до того, що деякі ОДА та учасники ринку заявляють про відновлення державного регулювання цін на продукти харчування, що не відповідає дійсності.
Оскільки кінцевий термін дії пілотного проекту у постанові не встановлено, постанова діє по сьогоднішній день і діятиме доки Уряд не ухвалить рішення про скасування, обмеження або поновлення регулювання ціноутворення. Своє рішення Уряд ухвалюватиме на основі висновків та пропозицій, які протягом січня мають підготувати у Мінекономіки на основі моніторингу цін Державною службою статистики та обласними державними адміністраціями.
Доки в Кабміні визначаються із подальшою долею державного регулювання за цінами ми можемо зробити попередні висновки щодо результатів пілотного проекту. Передусім варто сказати, що за час дії пілотного проекту відбулося подорожчання більшості продуктів харчування. Однак якщо порівнювати із динамікою попередніх років, то побачимо, що подорожчання зумовлено передусім сезонним фактором, подальшим здешевленням гривні і посиленням фіскального тиску на сільгоспвиробників.
Що стосується песимістичних прогнозів, що у разі скасування державного регулювання цін, відбудеться їх кількаразове зростання, то вони не здійснилися. Річ у тім, що виробники, і передусім продавці, і раніше обходили обмеження цін. Зокрема, якщо говоримо про хлібопекарську галузь, то за останні кілька років асортимент продукції суттєво змінився, і сьогодні фактично жодна продукція, яка випускається промисловими підприємствами, не підлягає дії цієї постанови. Приміром: в постанові записано – хліб простої рецептури, куди входить борошно, вода, сіль, дріжджі. Якщо в будь-який хліб додано цукор чи жир, він одразу не потрапляє під дію цієї постанови. Те ж саме, із хлібом масою більше 500 грамів. Якщо батони випускаються по 500 грамів, то вони не підпадають під дію постанови.
При цьому торговельну націнку в 15% доречно встановити для продавців, як було раніше. Адже торговельні мережі дуже часто вдаються до спекулятивного формування цін. Що стосується виробників, то для них потрібно скасувати будь-які обмеження на ціни. Зі слів виробників: система регулювання цін породжує зайву бюрократію і є не лише неефективною, але й незаконною, адже законом передбачається саме декларування цін виробниками, а не погодження її з місцевими органами влади. Відмінність декларування від погодження полягає в тому, що при декларуванні виробник повідомляє органи місцевої державної влади про ціни на власну продукцію, а при погодженні змушений просити чиновника погодити ціни. Це створює бюрократичні перепони для бізнесу та зумовлює корупційні ризики.
За даними статистики ціни зростають швидше на ту групу товарів, яка потрапляє під регулювання. Тому, що у вартість продукції відразу закладаються витрати на погодження цін із чиновниками. Гарантією доступних цін на продукти харчування є не цінове регулювання, а відсутність монополій. В Україні найбільше ростуть ціни в тих регіонах, де обмежена кількість виробників, наприклад, дві великі хлібопекарські компанії в області, які ділять ринок. А є й такі області, де взагалі одна компаніє диктує ціни. При цьому Антимонопольний комітет якщо і реагує на порушення, то справу може розглядати роками.
Для забезпечення населення якісними продуктами харчування вітчизняного виробництва за доступними цінами необхідно створювати нормальні умови роботи для виробників. Остаточне скасування регулювання ціноутворення для виробників зменшить тиск на бізнес та сприятиме його розвитку. При цьому держава має зайняти позицію партнера і заявити: ми ідемо вам назустріч, а ви в свою чергу розвивайте виробництво та будьте соціально-відповідальними.
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 15:44
- Закон про захист прав добросовісного набувача (#12089) і засоби захисту. Зворотна дія? Віктор Сизоненко 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський вчора о 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова вчора о 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер вчора о 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 441
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 282
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 221
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 94
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 83
-
"Шквал" проти "Блискавки". Як Dassault Rafale може потіснити F-35
Технології 21197
-
Торговий дефіцит США різко скоротився завдяки найбільшому в історії падінню імпорту
Фінанси 18422
-
Індійський захист у геополітиці: Київ може позбавити Москву підтримки країн "глобального Півдня"
Думка 18199
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15332
-
Розмова Трампа з Путіним – що вона означає для України
Думка 14209