7 аспектів нового ринку азартних ігор в Україні
Кожна нова політична еліта в Україні прагне знайти способи вирішити проблеми, що викликали і викликають дискусії в суспільстві. Однією з таких проблем є азартні ігри.
Кожна нова політична еліта в Україні прагне знайти способи вирішити проблеми, що викликали і викликають дискусії в суспільстві. Однією з таких проблем є азартні ігри. Ринок азартних ігор існує, однак неналежний контроль, відсутність регулювання призводить до втрат надходжень до Державного бюджету України.
Крім того, азартні ігри – це важлива соціальна проблема, адже часто торкається найбідніших верств населення. Лудоманія є серйозним захворюванням, що потребує уваги з боку держави і комплексу заходів по пошуку рішень захисту населення від цієї хвороби.
Державне регулювання ринку азартних ігор має свою історію. В свій час, урядами А. Яценюка та В. Гройсмана було подано схожі законопроєкти №3632 та №4663, якими пропонувалося встановити умови функціонування азартних ігор. Однак, жоден з них на профільному комітеті так і не був розглянутий. Об’єднує їх те, що кожен з них отримав негативний висновок антикорупційного комітету Верховної Ради України про невідповідність вимогам антикорупційного законодавства. Невластиві повноваження Міністерства фінансів України, відсутність або нечіткість адміністративних процедур, оціночні поняття по тексту законопроєктів – все це призвело до такого рішення антикорупційного комітету.
Народними депутатами України теж було подано декілька законопроєктів в цій сфері. №1807, №2441а, №4663-1 – всі проєкти формували власне бачення народних обранців про азартні ігри. Однак, як і у випадку з законопроєктами Уряду, всі законопроєкти, за винятком №1807 авторства Борислава Берези, були визнані такими, що не відповідають вимогам антикорупційного законодавства.
Одним з пріоритетів нового Кабінету Міністрів України Олексія Гончарука була розробка та подання у Верховну Раду України нового законопроєкту про азартні ігри. В планах уряду – отримання 3 мільярдів гривень додаткових коштів в бюджет.
17 жовтня 2019 року у Верховні Раді України зареєстровано проект Закону №2285, яким пропонується встановити державне регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор.
Спробуємо розібратися в новелах законопроєкту, однак свою увагу зосередимо безпосередньо на ризиках, що містить в собі зазначений проєкт.
Перший аспект. Комісія з розвитку та регулювання азартних ігор (далі – Комісія).
Вищевказана комісія є Уповноваженим органом, в руках якого зосереджено створення умов функціонування ринку. Склад комісії – голова та 6 членів, які призначаються Кабінетом Міністрів України на 4 роки. Серед вимог – вища освіта та наявність трирічного досвіду роботи на керівних посадах протягом останніх десяти років. Зауваження викликає відсутність прозорого та відкритого конкурсу, а також невисокі вимоги до членів, як для центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Другий аспект. Фонд підтримки медицини, спорту та культури. Саме на його функціонування підуть отримані кошти від ліцензій за діяльність у сфері азартних ігор. В той же час, діяльність такого фонду має регулюватися виключно Бюджетним кодексом України, адже він утворюється у складі спеціального фонду Державного бюджету України. Також, відсутній конкретний відсотковий розподіл надходжень на фінансування, що створює можливість для зловживань. І насамкінець, серед видатків фонду – фінансування діяльності комісії. Це, разом з можливими зловживаннями при розподілі, може призвести до фінансування комісії за рахунок спеціального фонду, а не медицини, спорту чи культури.
Третій аспект. Доступ на ринок лотерей. Лотереї можуть стати окремою темою для статті, втім в цьому законопроєкті хочеться звернути увагу саме на критерії доступу до електронного аукціону. Серед них – особливим є наявність 3 річного досвіду з випуску та проведення лотерей. Чому саме такий критерій обрано, не вказано, однак можливо говорити про створення бар’єрів вже на етапі подання заявки на участь в аукціоні. Враховуючи те, що оператор лотерей буде один, згідно норм законопроєкту, запитань залишається багато.
Четвертий аспект. Наявність прав та обов’язків, що мають невичерпний характер. Наприклад, поряд з перерахуванням прав уповноважених осіб комісії у процесі проведення державного нагляду, міститься формулювання «інші права, визначені законодавством». В статті 56, формулювання звучить як «законодавством України можуть бути встановлені інші обов’язки оператора лотереї». Такі неточності у формулюваннях можуть призводити до зловживань, як при здійснення державного нагляду, так і при допуску / не допуску суб’єктів господарювання до аукціону.
П’ятий аспект. Державний нагляд за ринком азартних ігор. По-перше, форми нагляду мають невичерпний характер: «шляхом проведення планових, позапланових перевірок… інших заходів відповідно до законодавства». Така конструкція дозволятиме комісії застосовувати різноманітні форми нагляду, що не захищатиме суб’єктів господарювання і створюватиме можливості для зловживань. По-друге, не передбачено посилань на порядок оскарження неправомірних дій комісії. В такому випадку порушується право суб’єктів ринку на захист своїх прав.
Шостий аспект полягає в потребі створення доменного ім’я UA для здійснення діяльності через Інтернет. Втім, окремі суб’єкти таке ім’я мають, інші ж повинні будуть пройти відповідні реєстраційні процедури. З огляду на те, що видача доменного ім’я займає довгий проміжок часу, це може розцінюватися як створення бар’єрів в доступі на електронний аукціон.
Сьомий аспект полягає в можливості дистанційного відключення обладнання з боку комісії. З одного боку, це створює механізм для зловживань комісії, адже відсутній порядок, підстави прийняття такого рішення. З іншого боку – організатори азартних ігор мають дотримуватися вимог законодавства, і інструментарій для впливу на їх незаконні дії має бути передбачений. Однак, загалом потрібно виважено підходити до запровадження такого механізму з метою уникнення будь-яких зловживань.
Законопроєкт №2285 створює можливості для регулювання ринку азартних ігор, встановлення правил та умов його функціонування. Його подання до Верховної Ради України – важливий крок на шляху до створення ринку азартних ігор в Україні, наповнення бюджету, створення нових робочих місць та інвестицій. В той же час, існують окремі зауваження до положень законопроєкту, які потребують виправлення та комплексного підходу до вирішення.
Враховуючи те, що законопроєкт, разом з сімома альтернативними до нього законопроєктами, буде розглянутий найближчим часом на профільному Комітеті, а потім і у стінах Парламенту, необхідно врахувати вище вказані зауваження при його розгляді.
Необхідно забезпечити контроль за прийняттям цього законопроєкту як з боку громадськості так і з боку народних депутатів України з метою підготовки проєкту Закону, що буде містити мінімум шляхів для зловживань при його реалізації, враховуючи суспільний резонанс та важливість створення нового ринку азартних ігор для держави.
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 15:44
- Закон про захист прав добросовісного набувача (#12089) і засоби захисту. Зворотна дія? Віктор Сизоненко 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський вчора о 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова вчора о 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер вчора о 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 441
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 277
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 221
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 94
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 82
-
Bloomberg: ЄС введе нульову квоту на газ РФ. Угорщина і Словаччина не зможуть ветувати
Бізнес 32663
-
Індійський захист у геополітиці: Київ може позбавити Москву підтримки країн "глобального Півдня"
Думка 17661
-
Торговий дефіцит США різко скоротився завдяки найбільшому в історії падінню імпорту
Фінанси 16624
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15326
-
Розмова Трампа з Путіним – що вона означає для України
Думка 12628