Простий стимул для агропереробки або як створити виробництво поруч з полем
Експорт продукції сільського господарства України на 80% є сировинним. Переробка не з'являється на порожньому місці – її потрібно стимулювати.
Хочеш експортувати пшеницю, вивозити з країни сировину – будь-ласка, жодних обмежень. А ось щоб організувати на цій же землі виробництво з її переробки – спочатку сплати державі «збитки».
Останнім часом ми отримали ряд звернень на адресу Тимчасової спецкомісії з питань захисту прав інвесторів від агровиробників, які прагнуть не лише вирощувати на своїх ділянках зерно (читайте "агро сировину"), а й переробляти її. Тут, на місці.
Переробка поруч з полем
Втім для запуску переробки або виробництва на своїй же сільськогосподарській землі інвестору для початку необхідно пройти зміну її цільового призначення – з с/г на землі промисловості. Зробити це сьогодні не лише складно, а й космічного дорого - за законом виробник має сплатити 30% різниці між нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки до та після зміни її цільового призначення.
Є випадки, коли таке «відшкодування збитків» тягло на 700,000 грн за га.
На мою думку, така ситуація є абсолютним нонсенсом. Коли потенційний інвестор з 1 гектару переробки або промисловості може створювати на порядок більше робочих місць, сплачувати більше податків та робити суттєвіший внесок у зростання ВВП, ніж якщо б він продовжував вирощувати на цій же ділянці пшеницю чи кукурудзу. Але держава вимагає у такого інвестора доплатити за «збитки».
Тому від ТСК по захисту інвесторів ми внесли до парламенту законопроект №6554, який спростить організацію виробництва поруч з полем та здешевить цей процес. Зокрема, цим проектом ми пропонуємо звільнити таких виробників від сплати «збитків», враховуючи що інвестор такою дією створюватиме продукцію із вищою доданою вартістю, і аж ніяк не «збитки».
Законопроект допоможе прибрати зайву бюрократичну перепону для запуску нових виробництв для агровиробників і може стати гарним стимулом для інвестиційних проектів у сфері агропереробки і виробництва загалом.
Стимули для агропереробки
Експорт продукції сільського господарства України на 80% є сировинним. І це насправді загрозливий тренд. Водночас, якщо ми дійсно хочемо розвивати напрямок агропереробки на державному рівні, необхідна нова комплексна державна програма та нова стратегія.
Переробка не з'являється на порожньому місці – її потрібно стимулювати.
Якщо бізнес матиме можливість взяти кредит на будівництво переробного заводу під мінімальний відсоток, а держава компенсуватиме йому частину витрат, наприклад на підключення до інфраструктури - через 4-5 років значна частина трейдерів, які сьогодні експортують сировину, зможуть стати найбільшими переробниками та експортерами вже готової продукції із високою доданою вартістю і вищою маржинальністю. Принаймні, замисляться про це.
Тому, нова стратегія з агропереробки має включати як фіскальні, так фінансові стимули, зокрема дешеві кредити, інфраструктурні можливості, чим можуть слугувати індустріальні парки, експортну підтримку на рівні держави та в перспективі - заходи для імпортозаміщення.
Якщо ми будемо експортувати продукцію переробки, а не сировину, у комплексі це зможе збільшити вартість українського аграрного експорту щонайменше вдвічі.
- Як правильно обрати тип експертизи для ювелірних виробів: поради експерта Віктор Худоченко вчора о 18:25
- Что грозит отсрочке студентов от мобилизации: анализ законопроекта №13193 Віра Тарасенко 10.06.2025 22:13
- На сцену виходить Дональд Федорович, в руках тримає череп Дана Ярова 10.06.2025 19:35
- Неочевидні деталі, від яких залежить успіх івенту Олексій Куліков 10.06.2025 13:46
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта Юрій Григоренко 10.06.2025 12:46
- Невидимий бізнес не заробляє Олеся Стойко 10.06.2025 09:43
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання Дана Ярова 09.06.2025 19:06
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою Андрій Мазалов 09.06.2025 18:00
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат 09.06.2025 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак 09.06.2025 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей 09.06.2025 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков 09.06.2025 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко 09.06.2025 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін 129
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання 107
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта 105
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою 95
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 87
-
Відставка Драпатого і призначення Мадяра: аналіз кадрових перестановок у ЗСУ
12615
-
Що їсти ввечері, коли хочеш схуднути, – білкова вечеря: що це і як додати її в раціон
Життя 4978
-
У Волинській області відкрили новий завод з перероблення курятини за 60 млн євро
Бізнес 4803
-
"Я більше не можу": як почати відпочивати без тривоги, сорому і внутрішнього критика
Життя 4582
-
Інтуїтивне харчування: чи справді можна схуднути, не рахуючи калорій
Життя 4314