Шини з Майдану утилізують за рахунок природоохоронного фонду
Автомобільні покришки, які знаходяться на Майдані Незалежності та прилеглих вулицях Києва, будуть утилізовані за рахунок коштів Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища
Революційна ситуація в Україні загострила одне із актуальних екологічних питань – необхідність утилізації небезпечних відходів, в тому числі й автомобільних покришок. Всі ці шини, які зараз знаходяться у центрі Києва, рано чи пізно треба буде прибирати. Поки вони знаходились на станціях техобслуговування та в гаражах українців, проблема їх утилізації здавалась не на стільки масштабною. Зараз же, коли тисячі автомобільних шин зібрані на досить невеликій території, якраз час замислитись про шляхи їх переробки. Адже невдовзі у місті встановиться тепла погода і під впливом сонячних променів усі ці покришки почнуть нагріватись та виділяти шкідливі речовини у повітря, яким щодня у центрі столиці дихають сотні людей. Щоби не труїти киян і гостей міста, вважаю, що необхідно буде утилізувати ці покришки або для початку – вивезти їх із середмістя.
Постійна комісія Київської міської ради з питань екологічної політики прийняла рішення про включення до переліку природоохоронних заходів на 2014 рік, що фінансуються з Київського міського фонду охорони навколишнього середовища, роботи з утилізації автомобільних покришок, які знаходяться на Майдані Незалежності та прилеглих вулицях столиці.
Наразі у середмісті Києва зосереджена не одна тисяча зношених автомобільних покришок, які необхідно утилізувати. На ці цілі будуть виділені кошти з міського природоохоронного фонду.
Підприємства, які займатимуться утилізацією шин, визначить тендер. Безумовно, це будуть компанії, що мають ліцензію Міністерства охорони навколишнього середовища на виконання таких робіт.
А поки буде проведений тендер на визначення підприємства, що утилізує шини, поки керівництво міста вестиме переговори з учасниками акцій протесту, слід визначити територію для тимчасового зберігання небезпечної гуми. Для прикладу, можна було би деякий час складувати ці покришки біля полігонів побутових відходів або підготувати інші майданчики для таких цілей. Але те, що шини необхідно вивезти із самісінького центру столиці – не викликає жодних сумнівів.
Наразі ці покришки є джерелом потенційної небезпеки для здоров'я киян та гостей міста. Натомість їх переробка має значний не тільки екологічний, а й економічний ефект.
Адже в 1 т автомобільних шин міститься близько 700 кг гуми, яку варто повторно використовувати. Наприклад, з них можна виготовляти не лише нові автопокришки, а й покриття для дитячих та спортивних майданчиків, тенісних кортів, залізничні шпали, матеріали для покрівель будинків і навіть підошви для взуття.
А переробка шин методом піролізу дає можливість отримати термолізний газ, який є аналогом природного, спресований металевий корд, що використовується у металургії, а також синтетичну нафту, здатну замінити низку нафтопродуктів.
Хочу застерегти всіх від можливих спроб просто викинути ці шини, як уже було із попелом, прибраним з вулиці Грушевського, чи, не дай Боже, десь спалити. Адже при спаленні кожної тонни шин в атмосферу виділяється 270 кг сажі і 450 кг токсичних газів.
Тому як голова екологічної комісії Київради я наполягаю винятково на вторинній переробці автопокришок з Майдану. Тому ми включили утилізацію цих шин до переліку природоохоронних заходів, що будуть профінансовані з Київського міського фонду охорони навколишнього середовища.
Навряд чи знайдуться противники того, щоб старі зношені покришки з Майдану перетворились на покриття для дитячих майданчиків чи були використанні при будівництві доріг.
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора вчора о 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько вчора о 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова вчора о 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко вчора о 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков вчора о 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов вчора о 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак вчора о 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 16.06.2025 14:42
- Психологічне виснаження сильних: коли я справляюсь "більше не працює" Юлія Буневич 16.06.2025 13:34
- SMRs для України: як малі реактори змінять енергетику та право Ростислав Никітенко 16.06.2025 10:37
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 261
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 244
- Конкурс без поваги до суспільства 161
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 157
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 87
-
Металургійний холдинг Ахметова викупив євробонди-2025
Бізнес 29404
-
Успіхи Ізраїлю в Ірані оголили слабкість Росії як військової сили
Думка 17447
-
Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва
Бізнес 12910
-
Офіційно: Єврокомісія пропонує включити Україну до зони роумінгу ЄС з 2026 року
Бізнес 12129
-
Трильйони під землею: як Україні перетворити критичні мінерали на економічний прорив
Думка 10694