Майстри шкідливих рішень з НКРЕКП
Тариф на електроенергію.
Експерти, представники бізнесу та пересічні громадяни жваво обговорюють «карантин вихідного дня». Вже пояснював, що це рішення безглузде, воно не зупинятиме поширення коронавірусу, проте суттєво погіршить стан малого та середнього бізнесу (МСБ).
Але змушений всіх засмутити. Не тільки абсурдні урядові рішення нищать економіку. Є більш шкідливі ініціативи, які вдарять не лише по МСБ, а й по великому бізнесу, по кожному громадянину.
Вже неодноразово коментував ініціативу НКРЕКП (Нацкомісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг), яка пропонує підвищити тариф на передачу електроенергії на 30% до 309 грн/МВт, починаючи із 1 грудня.
До речі, цього року тариф на передачу струму вже підвищували: у липні на 54% (зі 155 до 240 грн/МВт), тобто на 54%.
В разі запланованого збільшення ще на 30% за рік тариф на передачу струму зросте більш ніж удвічі. Удвічі зростає тариф, який веде до подорожчання електроенергії в умовах, коли за три квартали цього року у порівняні з минулим промислове виробництво скоротилося на 7%; ВВП за оцінкою Мінекономіки знизився на 5,5%; експорт за січень-серпень зменшився на 6,6%, або на 2,4 млрд. дол.; збитки промислових підприємства за перше півріччя становили 72,4 млрд. грн. (сумне лідерство у підприємств базових галузей – хімічної та металургійної); реальні наявні доходи населення у першому півріччі впали на 7,3%; кількість офіційно безробітних за перше півріччя збільшилась на 180 тис. осіб (для кращого розуміння – 180 тис, це разом узяте населення Ужгорода та шахтарського Червонограда, який у Львівській області).
Тобто, гірший момент для додаткового тарифного обтяження економіки знайти було би важко. Очевидно, що збільшення видатків бізнесу через подорожчання струму призведе до втрати конкурентоспроможності української продукції, й, відповідно, сприятиме подальшому падінню ВВП, промвиробництва, експорту. Із зрозумілими наслідками – скорочення робітників, зменшення зарплат, зниження відрахувань до держбюджету (яке, знов таки, веде до поглиблення економічної кризи – за 9 місяців 2020 року капітальні видатки бюджету виконано лише на 40% від річного плану).
Не тільки бізнес страждатиме в разі підвищення тарифу на передачу струму. Витрати на електроенергію – далеко не остання складова в собівартості будь якої продукції та послуг. Через підвищення тарифу на передачу електроенергії виробники не матимуть іншого виходу, ніж перекласти збільшення вартості струму в ціни своєї продукції. Подорожчає струм – зростуть всі ціни, у тому на продовольчі товари. Інфляція вже сама по собі починає прискорюватися – у жовтні споживчі ціни зросли на 1%. Вона й надалі зростатиме, якщо рішення НКРЕКП буде затверджено.
Впевнений, в НКРЕКП розуміють хибні наслідки подорожчання електроенергії через ініційоване регулятором чергове збільшення тарифу на передачу струму. Проте інтереси економіки та громадян принесені в жертву. Кому?
По-перше, окремим трейдерам. Замість того, щоб прикрити дірки в законодавстві, які дозволяють певним трейдерам через «торгівлю повітрям» заробляти мільярди та наносити відповідні збитки держкомпаніям, НКРЕКП встановлює аномально високий тариф «Укренерго» на передачу струму. Тобто, замість ліквідації «схематозу» та нанесених через нього збитків, витрати на покращання стану державних енергопідприємств перекладають на майже усіх споживачів України.
По-друге, окремим олігархам. Я не випадково написав «майже усіх». Як відомо, на 2021 рік встановлено пільговий тариф на передачу електроенергії для підприємств так званої «зеленої металургії» у розмірі 91,73 грн/МВт, що втричі нижче тарифу для усіх.
Що за дивний термін «зелена металургія», хто ж ціні бідні люди, яких має рятувати уся інша промисловість, сільське господарство, МСБ та кожен громадянин?
Це наші “сироти” – Пінчук, Коломойський, та, увага, колишній депутат Держдуми Росії Бабаков, який знаходиться під міжнародними санкціями через його активну підтримку анексії Криму.
Річ у тім, що в перелік підприємств «зеленої металургії» входять «Дніпросталь» Пінчука і «Дніпроспецсталь» Бабакова та Коломойського. За експертними розрахунками, за «Дніпросталь» усі ми разом заплатимо на рік 12-15 млн. дол., за «Дніпроспецсталь» - 8-9 млн. дол. Так, заплатимо усі ми – від меткомбінату «Арселор Мітал» до тисяч хлібопекарень по всій країні, від перукарні до бабусі-пенсіонерки, для якої подорожчає той самий хліб. А найбільш критичний вплив це матиме на МСБ – якщо його не доб’ють цеглиною карантину вихідного дня, то остаточно розчавлять бетонною плитою підвищення тарифу на передачу струму.
Проте для Коломойського з Пінчуком та поплічником Путіна Бабаковим тариф встановлено за пільговою ціною. Саме їх інтереси захищає НКРЕКП на чолі з паном Тарасюком, який є фігурантом низки корупційних скандалів.
Взагалі, кількість дорікань стосовно поточного складу НКРЕКП й скандалів навколо регулятора вже давно вийшло за межу допустимого.
Багато хто з експертів впевнені, що без повного перезавантаження складу регулятора управлінський хаос та корупцію в цьому відомстві не зупинити. Що ж до вкрай шкідливої ініціативи НКРЕКП щодо збільшення тарифу на передачу струму, то воно має бути предметом розгляду з боку Антимонопольного комітету (АМКУ). Бо йдеться про тарифи суб’єкта монополії (а «Укренерго», чий тариф планує збільшити НКРЕКП, є монополістом).
Без надії таки сподіваюсь, що АМКУ все ж таки своє вагоме слово скаже та зупинить зухвале свавілля від НКРЕКП, яке може остаточно добити українську економіку.
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк вчора о 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова вчора о 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко вчора о 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський вчора о 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова 05.06.2025 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 05.06.2025 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 459
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 292
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 228
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 104
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 86
-
Індійський захист у геополітиці: Київ може позбавити Москву підтримки країн "глобального Півдня"
Думка 28438
-
Торговий дефіцит США різко скоротився завдяки найбільшому в історії падінню імпорту
Фінанси 25146
-
"Шквал" проти "Блискавки". Як Dassault Rafale може потіснити F-35
Технології 21877
-
Україна не капітулюватиме заради забаганок Трампа, а Росія не готова відповзати
Думка 21694
-
"Це не буде справедливістю". Україна обурена виплатою інвесторам 3 млрд євро з активів РФ
Фінанси 15078