Покращення без системи, або Чи варто радіти прогнозам ЄБРР?
Останні кілька місяців українська економіка демонструє певне зростання, а світові фінансові інституції дають сприятливі прогнози щодо нашого ВВП.
І такій динаміці можна було б радіти, якби не одне «але»: підйом відбувається не за рахунок системних реформ, а завдяки сприятливій кон’юнктурі на міжнародних ринках.
Отже, нещодавно Європейський банк реконструкції та розвитку скоригував свої прогнози щодо зростання економіки України у 2021 році - показник нашого ВВП було покращено з 3% до 3,5%. По-суті, ЄБРР оновив свій минулорічний, жовтня 2020 року, прогноз, який базувався на песимістичних очікуваннях щодо наслідків запровадження жорсткого локдауну (що, до речі, й відбулося).
Нам сприяє ринкова кон’юнктура
Схожі прогнози щодо ВВП України на початку червня дав і Світовий банк. Його експерти вважають, що протягом року український ВВП зросте на 3,8%. Нагадаю, що у своїх попередніх дописах я наводив дані ще від однієї поважної інституції - інвестиційного банку JPMorgan Chase. Там передбачали, що у 2021 році український ВВП збільшиться на 5,6%. Як бачимо, цей прогноз виявився надто оптимістичним, про що я тоді теж писав.
А от Мінекономіки не коригувало свій консенсус-прогноз у 4,1% - ні у першому кварталі, що розпочався із падіння ВВП на 2,2%, ні тепер, коли ми спостерігаємо певне відновлення економіки. Як на мене, така послідовність, а відповідно, і прогнозні показники міністерства, заслуговують довіри. Хоча мушу визнати, що вони складені цього року, а у ЄБРР оновили свій минулорічний прогноз.
Тепер найцікавіше. В ЄБРР пояснюють свій оптимізм глобальними процесами (зокрема, темпами відновлення світової економіки на рівні 6%), зростанням ринкових цін на сировину і сільськогосподарську продукцію та наслідками послаблення карантину. Тобто, ми бачимо, що успіх України залежить не від стану її економіки, умов ведення бізнесу тощо, а від ринкової кон’юнктури.
Зазначу, що зменшення показника ВВП України у І кварталі Нацбанк пояснював саме падінням цін на сировину та посиленням конкуренції. Попри загальний оптимізм ЄБРР додав до свого «українського» прогнозу й ложку дьогтю: серед ризиків, які заважають відновленню економіки в Україні, він назвав низький рівень вакцинації населення. І тут складно щось заперечити.
Але найголовніше, на що слід звернути увагу нашим урядовцям, це те, що ЄБРР вкотре відзначив повільне проведення реформ в Україні. І саме на них Кабміну слід робити ставку, а не на мінливу кон’юнктуру світових ринків. Зволікання з реформами може мати як віддалені, так і близькі й конкретні наслідки. Скажімо, остаточно поставити хрест на співпраці України з МВФ. Навіть більше, невиконання взятих на себе раніше зобов’язань перед світової фінансовою інституцією здатне перекреслити будь-які оптимістичні прогнози ЄБРР, Світового банку, банку JPMorgan Chas чи будь-чиї інші.
Реформа має бути системною і комплексною
За таких умов я б не став говорити про пожвавлення економіки, як про ознаку виходу з кризи. До речі, в Нацбанку це пожвавлення пояснюють збільшенням купівельної спроможності українців, обумовленої ростом зарплат, індексацією пенсій, доплатами медикам та вчителям. Не хотілося б думати, що в уряді й надалі робитимуть ставку виключно на ці фактори. Натомість, я б порадив спиратися на системні речі: збільшення об’ємів пільгового кредитування, зменшення фіскалізації й ставки окремих податків.
І це лише частка того, що, на моє переконання, здатне реально сприяти відновленню української економіки й, зокрема, сталому зростанню ВВП. Наведу лише кілька пропозицій з програми комплексних реформ «Від нестабільності до гармонії», яку я кілька років поспіль розробляв разом зі своїми колегами-науковцями:
1) Легалізація тіньових капіталів та залучення їх в економіку України за допомогою облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) в якості прямих інвестицій. При цьому, легалізувати капітали можна лише через вклади у довгострокові ОВДП. Джерела походження цих капіталів мають перевірятися за спрощеною схемою. Інструмент облігацій має низку переваг: висока надійність вкладень та прийнятна дохідність, можливість перепродажу ОВДП та оцінювання їх в іноземній валюті.
2) Запровадження податку на виведений капітал;
3) Лібералізація системи оподаткування;
4) Запровадження економічних стимулів для детінізації бізнесу (працювати легально й прозоро повинно бути економічно вигідно);
5) Встановлення прозорого адміністрування бізнесу з мінімальним впливом людського фактору;
6) Законодавче стимулювання безготівкових розрахунків і поступове звуження сфери дії готівкового обігу.
7) Реформа податкових органів: створення на базі кількох розрізнених служб (податкової, фіскальної, митної, аудиторської та фінмоніторингу) єдиного органу із загальною інформаційно-аналітичною ризикоорієнтованю системою на основі big data. Цей орган мав би опікуватися питаннями сплати податків та боротьби з тіньовими схемами, втілював би податкову й митну політику, моніторив би ситуацію в цих сферах і пропонував оптимальні рішення.
У Кабміні мають нарешті зрозуміти, що застосовуючи точкові рішення чи сподіваючись на сприятливі зовнішні чинники не можна подолати економічну кризу. Ефект від таких кроків буде тимчасовий. Справжньою запорукою сталого розвитку є системність і комплексність економічних трансформацій.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3438
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 89
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9775
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8313
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7467
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6820
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5895