Вимагати зразок лікарського засобу в медзакупівлях - законно?
Медзамовники почали опановувати "нові висоти" у вимогах до потенційних учасників закупівель.
Проводячи постійний моніторинг закупівель, що їх здійснюють заклади охорони здоров’я, помічаю, що замовники почали опановувати "нові висоти" у встановленні умов до потенційних учасників закупівель.
Я неодноразово акцентувала увагу на тому, що необхідність надати гарантійні листи від виробника товару або ж його представника носить дискримінаційний характер та не дає замовнику жодних важелів впливу у випадку зриву поставок, постачання неякісного товару тощо.
Натомість, почала набирати популярність нова вимога, що включають медзамовники до тендерної документації – надати зразки товарів!
«…замовник має право вимагати надання по одному зразку товару, що пропонується до постачання для оцінювання його відповідності до вимог щодо технічних та якісних характеристик…».
Ось такий текст протягом тижня я зустрічаю у різних медичних установах в розділі тендерної документації, де викладаються технічні, кількісні та якісні характеристики предмета закупівлі.
Тим, у кого виявила дану дискримінаційну вимогу, направила листи задля внесення змін до тендерної документації, оскільки встановлені умови не узгоджуються з вимогами Закону про закупівлі.
Так, вимога надати зразок товару для оцінювання його замовником (якщо це не закупівля для потреб оборони) є дискримінаційною та суперечить нормам законодавства у сфері закупівель. І зараз поясню, чому саме.
Вказана умова передбачає, що на час проведення закупівлі учасник вже закупив необхідний товар, має його в наявності та спроможний надати замовнику зразок. Така вимога покладає на всіх учасників закупівлі зайві додаткові витрати щодо закупівлі товару без впевненості в тому, що в подальшому учасник зможе реалізувати цей товар.
Підстави для відхилення тендерної пропозиції викладені в статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі». Так, пропозиція учасника може бути відхилена, зокрема, за невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки тощо та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Вимога замовника надати зразок товару створює підґрунтя для можливого дискримінаційного підходу в оцінці тендерних пропозицій. Адже виникає можливість відхилити пропозицію учасника, яка повністю відповідає тендерній документацій, однак по різним причинам наданий зразок чомусь «не сподобався» замовнику.
Отже, дана умова в тендерній документації суперечить принципам прозорості та відкритості здійснення закупівель, оскільки оцінка товару самим замовником поза процедурами закупівель та межами електронної системи створює можливість для суб'єктивного підходу.
Практика органу оскарження (Антимонопольний комітет України) із зазначеного питання усталена та залишається незмінною – вимога до учасника процедури закупівлі надати зразок товару суперечить нормам законодавства у сфері закупівель, ненадання зразка не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції (рішення органу оскарження від 26.11.2019 №17440-р/пк-пз, від 13.12.2019 №18579-р/пк-пз).
Сподіваюсь, медзамовники, ви зрозуміли, що вимагати зразок товару це незаконно і такій вимозі не місце в тендерній документації.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3436
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 87
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9557
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8247
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7421
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6780
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5878