Платні дороги в Україні: правила, написані для іноземців
Плата за користування дорогами загального користування: хто платитиме?
Наприкінці травня спільно з колегами по фракції зареєстрували законопроєкти №3544 і №3545 про введення плати за користування дорогами загального користування для додаткового фінансування дорожніх робіт. Нині ці законопроекти найшли на скелю непорозуміння та критики, бо їх суть (чи окремі положення) сприймаються неправильно. Тому вирішила пролити світло на це питання і детально пояснити: що конкретно ми маємо на увазі, коли говоримо про плату за користування дорогами.
Хто платитиме – і скільки?
Вже згадані законопроекти стосуються винятково іноземних перевізників, які їдуть через Україну транзитом. В усіх розвинених країнах світу – Німеччині, Туреччині, Франції, Чехії, Угорщині, Польщі і т.д, – плата стягується з усіх вантажівок без винятку. Це справедливо, адже весь вантажний транспорт створює велике навантаження на дороги і має забезпечити їх ремонти. Проте в наших умовах, ми не можемо покласти додаткове навантаження на вітчизняних перевізників, які й так платять відповідні збори в інших країнах.
Тому ми пропонуємо тариф, що вводиться для автомобілів, чия загальна вага становить 12 тонн і більше. Очікується, що плата за 1 км дороги становитиме 3 грн, в перерахунку за актуальним курсом – близько 0,10 євро. Для прикладу, в сусідній Польщі вартість користування дорогами розраховується не лише за вагою, а й з урахуванням екологічних стандартів. Водій машини з двигуном стандарту ЄВРО 5 та вагою від 3,5 тонн має сплатити 0,20 євро за 1 км шляху – тобто вдвічі більше, ніж в Україні.
Окрім цього, транзитні перевізники платитимуть за користування лише якісними дорогами, що пройшли комплексний ремонт та дозволяють швидкий та безпечний рух. Коли перевізник платить за користування дорогою – він повинен бачити, за що він віддає свої гроші. Зараз, ми втілюємо програму “Великого будівництво”, тому до кінця року оновиться більше 4000 км шляху. Якісних доріг в Україні стане більше. Якщо ж дорога знаходиться в поганому стані, жодна плата за користування нею не стягуватиметься.
Куди підуть гроші?
Українські дороги знаходяться в жахливому стані: ремонту потребують 95% всієї мережі автошляхів. Основне джерело фінансування ремонтів – Дорожній фонд, створений в 2018 році. Він наповнюється за рахунок акцизу на пальне, який сплачує кожен водій, заправляючи свою автівку. Цього року, на ремонт доріг державного значення в Дорожньому фонді назбиралось 31,5 млрд грн.
На перший погляд – це вражаюча сума, і таких великих надходжень на ремонти від паливних акцизів ще ніколи не було. Але цього недостатньо навіть для того, щоб реалізувати програму “Великого будівництво” на цей рік. Укравтодору довелося додатково залучати кошти під державні гарантії, гроші міжнародних фінансових організацій. Зараз, триває розгляд законопроєкту №3509, який дозволить перенаправити залишок коштів з COVID-фонду на ремонти доріг і збільшити обсяги фінансування до 100 млрд грн.
Це дозволить оновити 4200 км доріг державного значення. Ремонту таких обсягів не було за всі роки незалежності, тому “Велике будівництво” – масштабна та ефективна програма. Але загальна мережа доріг державного значення становить 47 000 км, і для її повного оновлення знадобиться набагато більше коштів. Якщо розраховувати лише на Дорожній фонд, то повне оновлення мережі автошляхів відкладається на десятиліття. Водночас якісні дороги ж потрібні нам тут і зараз.
Реальної альтернативи цьому рішенню теж немає. Популярна в деяких колах ідея про будівництво концесійних доріг (таких, які фінансує приватний інвестор за право брати плату за проїзд в майбутньому) не має під собою реального підґрунтя. Ремонт доріг – дуже дороге заняття, а їх будівництво з нуля коштує ледь не космічних грошей. Лише мала кількість доріг в Україні має достатній потік автомобілів, щоб зробити концесійне будівництво теоретично привабливим для інвестора. На практиці, Укравтодор поки що не може знайти інвесторів для концесійного будівництва навіть об'їзної дороги навколо Києва.
Якщо ж ми приймемо законопроекти №3544 та №3545, орієнтовний дохід від сплати за користування дорогами починатиметься від 9 млрд грн. Ці гроші не вирішать усіх проблем із дорожнім фінансуванням, але зроблять його стабільним і збільшать щорічний обсяг робіт.
Чи будуть перевізники взагалі платити за українські дороги?
Фізична реалізація такого рішення не потребує якоїсь додаткової інфраструктури чи фінансування. Варіанти того, як саме стягувати плату за проїзд чи моніторити рух транзитних автомобілів існують, їх розробили спеціалісти Укравтодору. З юридичної точки зору, реалізувати плату за користування дорогами для перевізників не просто можливо, а й необхідно. В рамках Євроінтеграції, рано чи пізно нам доведеться виконати Директиву 1999/62 ЄС “Про стягнення плати з вантажних транспортних засобів за використання певних інфраструктур”. Українські перевізники вже давно платять за користування дорогами в країнах ЄС та інших державах – так само це працюватиме і у зворотному випадку.
Положення нашого законопроекту розходяться з нормами ЄС лише в тому, що ми хочемо брати плату лише з іноземних перевізників. І хоча законодавство ЄС виступає категорично проти дискримінаційних норм, в нашому випадку вони є життєво необхідними. Економіка нашої країни слабша за більшість європейських країн, і накладати додатковий фінансовий тягар на вітчизняний бізнес в поточних кризових умовах ми просто не можемо. Все це розуміють і в Європейському Союзі, і накладати жодні санкції “у відповідь” не будуть.
Так само ніхто не буде й будувати дороги “в обхід” України зважаючи на наше географічне положення та важливість наших транспортних коридорів у міжнародній торгівлі. Більше того, оновлення цих шляхів лежить в інтересах самих іноземних перевізників, які готові платити за можливість швидко й безпечно дістатись до пункту призначення. А така можливість з’явиться, якщо ми зможемо прискорити темпи реконструкції за рахунок додаткового фінансування.
Нині дуже важливо зрозуміти: якщо не зробити нічого, хороших доріг в Україні не буде взагалі. З урахуванням усіх факторів, і плата за користування дорогами для іноземців залишається єдиним можливим варіантом додаткового фінансування дорожніх робіт.
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
- Як соцмережі змінюють бізнес Ірина Кононенко 19.02.2025 14:13
- Завершення приватизації Укрспирту. ЄМК. Придбання прав вимоги до боржника 206
- "Закон і порядок" на крайньому заході України 203
- Ініціативи для підтримки дівчат та жінок в Україні 2025 року 74
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність 72
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році 66
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 2691
-
Латвія закупила в Росії зброю майже на 800 000 євро. Це рекорд
Бізнес 2363
-
"Рахувати кожну копійку". Гетманцев закликав до жорсткої фінансової політики в Україні
Фінанси 2004
-
Розуміє Україну, чує Європу. Що потрібно знати про Келлога та його роль у переговорах
1904
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1666