Домашній агресор тільки тому агресор, що потерпіла слабша – перефразування Маркса: «Великие велики лишь потому, что мы на коленях».
Насилля в сімʼї – мерзенне явище, яке повинно викорінюватись реальністю та невідворотністю відповідальності.
Судова практика показує, що кривдники неадекватно часто уникають відповідальності через хитрощі та недоліки в документах.
Покарання агресора – в руках жертви.
І. ВИДИ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА
1. Фізичне:
- ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання та кусання;
- позбавлення волі, побої, мордування, тілесні ушкодження, залишення в небезпеці, ненадання допомоги та інші насильницькі правопорушення.
2. Сексуальне:
- будь-які діяння сексуального характеру без згоди чи в присутності дитини;
- примус до сексуального акту з іншою людиною та інші правопорушення в цій сфері, у тому числі щодо дитини чи в її присутності.
3. Психологічне:
- образи, погрози, зокрема, інших осіб;
- приниження, переслідування, залякування чи інші дії, спрямовані на обмеження вираження волі;
- контроль народження;
- якщо викликали у постраждалої страх за свою безпеку чи інших, емоційну невпевненість, нездатність захиститись чи шкоду психіці.
4 Економічне:
- позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, грошей чи документів;
- залишення без догляду чи піклування;
- перешкоджання лікуванню чи реабілітації;
- заборона чи примус праці;
- заборона навчатись чи інші економічні правопорушення.
II. НА ЩО ЗВЕРНУТИ УВАГУ ПОТЕРПІЛИМ
Головні причини безкарності домашніх кривдників – недбале складання адміністративних матеріалів та відсутність доказів.
Детально про ці причини у статті «Насилля в сімʼї: як уникнути відповідальності».
Тут – коротко за чим треба слідкувати потерпілим:
1. У протоколі про адміністративне правопорушення вказується:
- вид домашнього насилля – фізичне, психологічне тощо;
- характер конкретного виду домашнього насилля – в яких конкретно діях агресора полягало домашнє насилля;
- шкода потерпілому;
- обставини, які б свідчили про умисел завдати шкоду потерпілому.
2. У протоколі не допускаються закреслення, виправлення та дописування після підписання кривдником.
3. Пуста графа «до протоколу додається» чи напис «матеріали», «докази», «диск» – уникнення від відповідальності.
4. Протокол складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
5. Протокол, рапорт поліцейського та показання потерпілого – не докази.
6. До протоколу додаються дані про кривдника: копія паспорта, характеристика, довідка про склад сім'ї тощо. Потурбуйтесь про це.
7. До матеріалів справи додаються докази сімейного зв'язку між кривдником та потерпілим, якщо це вказано в протоколі.
8. Не має бути суперечностей у протоколі, письмових та усних поясненнях потерпілого. Уважно заповнюйте Форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
9. Чим більше свідків – тим краще. Не допускайте відсутності свідків.
10. Якщо кривдника вже притягали до відповідальності за домашнє насилля – надайте поліції чи суду докази.
11. Має бути наслідок домашнього насильства. Сходіть з дитиною до лікаря, психіатра, психолога. Станьте на облік.
12. Не допустіть складення матеріалів і на вас. Визначення правоохоронцями порушника і потерпілу як кривдника і жертву – неприпустимо.
13. Строк накладення стягнення – 3 місяці. Не допустіть пропуск цього строку.
III. РОЗГЛЯД СПРАВИ У СУДІ
Справи про домашнє насильство розглядають суди.
1. Йти до суду?
«Absens careens» – Відсутній сам собі шкодить.
2. Докази від потерпілої
Докази – наше все.
Потерпілий може сам надати докази суду – висновок судово-медичної експертизи, відео (1, 2, 3) та рішення суду (тут і тут), довідки від дитячого психолога тощо.
Однак, суд не цікавить нічого, що не стосується справи. Суд не цікавиться дрібницями.
Коли занадто багато фактів – вони заважають, а не проясняють справу.
VI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
1. Стаття 173-2 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за домашнє насильство:
1) домашнє насильство – фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого:
- штраф 170-340 грн; або
- громадські роботи 30-40 годин; або
- арешт до 10 діб.
2) Якщо домашнє насилля вчинене повторно впродовж року (ч. 2 173-2 КУпАП):
- штраф 340-680 грн; або
- громадські роботи 40-60 годин; або
- арешт до 15 діб.
2. До кримінальної відповідальності за ст. 126-1 КК України притягають, якщо кривдник:
- ігнорує притягнення до адміністративної відповідальності;
- не виправляється;
- систематично та безґрунтовно продовжує домашнє насилля (не плутати з повторністю за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, для якої достатньо вчинення вдруге).
Покарання:
- громадські роботи 150-240 годин; або
- арешт до 6 місяців; або
- обмеження волі до 5 років; або
- позбавлення волі до 2 років.
V. КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ
Чим активніше діє потерпіла, тим важче її проігнорувати:
- поліція – 102;
- Урядовий контактний центр – 15-47;
- «гаряча лінія» з запобігання домашнього насильства – 116-123 та 0-800-500-335.
- Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді – 0-800-500-225 або 116-111;
- Управління соцзахисту населення місцевої ради;
- Служба у справах дітей місцевої ради;
- Уповноважений ВРУ з прав людини – е-звернення, hotline@ombudsman.gov.ua, 01008, м. Київ-08, вул. Інститутська, 21/8;
- лікарня – для фіксації шкоди.
- Контакт-центр безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 з України, +38 (044) 363 10 41 з-за кордону.
Письмові звернення в пріоритеті перед усними. На словах лише у коханні пояснюються, а про справи слід писати – П. Капиця.
VI. ПРИТУЛОК
Інформація про притулки засекречена для безпеки потерпілих.
До притулку направляють:
- підрозділи місцевої держадміністрації або місцевої влади, які запобігають та протидіють насильству;
- поліція;
- центри соцслужб;
- мобільні бригади соціально-психологічної допомоги.
Притулок – безоплатний, однак перебування у ньому не може перевищувати 3-6 місяців.
VII. СПОСОБИ ЗАХИСТУ ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА
1. Терміновий заборонний припис
Терміновий заборонний припис видає поліція для негайного припинення домашнього насилля.
Кривдник зобов'язаний піти з житла, навіть якщо власник.
Термін – до 10 діб.
Припис виноситься за заявою потерпілого до поліції чи з ініціативи поліцейського.
2. Обмежувальний припис
Обмежувальний припис видає суд за заявою потерпілого:
- доступ потерпілого до житла;
- заборона перебувати в місці спільного проживання;
- заборона спілкуватись з потерпілою дитиною;
- заборона наближатись до потерпілого, розшукувати, контактувати.
Термін – від 1 до 6 місяців.
Потерпілий має довести нерезультативність попередніх заходів протидії насиллю.
IX. КОМПЕНСАЦІЯ ЗА ДОМАШНЄ НАСИЛЛЯ
Жертва домашнього насилля може вимагати компенсацію за незручності, які створив кривдник:
- лікування;
- консультації;
- оренду житла тощо.
X. РЕКОМЕНДОВАНІ СТАТТІ
- розірвання шлюбу в судовому порядку;
- позбавлення батьківських прав;
- стягнення аліментів на утримання чоловіка (дружини);
XI. ПІДСУМОК
Не терпіть та не приховуйте знущання. Боріться за спокійне життя і дитини, адже зруйноване дитинство – зруйноване життя.
Ніколи не здавайтеся! Ніколи не пасуйте перед труднощами, ніколи не здавайтеся на милість супротивника, навіть якщо його перевага здається очевидною!
Вінстон Черчилль.