Житло 2.0: як пандемія COVID-19 вплине на уявлення українців про комфортну оселю
Людина в середньому проводить 90% свого часу в приміщенні, що не одноразово підтверджено дослідженнями.
І якщо до пандемії це були могли бути офіси, квартири, магазини/торгівельно-розважальні центри, то карантин чітко сфокусував увагу на одному конкретному приміщенні – нашому домі.
Передумови: на що звернули увагу люди в період карантину
По-перше – сприйняття житла. Зараз воно як ніколи швидко змінюється і еволюціонує від «суто приватного простору» до розширеного бачення «безпечного і здорового середовища». Місця, яке забезпечує соціальну ізоляцію і при цьому надає достатній рівень комфорту для довшого, ніж ми звикли, перебування.
По-друге – сприйняття зовнішнього середовища. Зовнішній простір (двір, вулиця, парк) – це речі, без яких ми не можемо існувати довго і COVID-19 це підтвердив. Це зона «перезарядки» і бажаного соціального контакту. Прагнення вийти на вулицю, бути на свіжому повітрі, займатися спортом, іноді ірраціональне, але було присутнє навіть на ранніх, найсуворіших стадіях карантину, з достатньою кількістю підтверджених публічних випадків. Серйозно розглядати житло без легкого доступу до зовнішнього простору стає все важче і важче.
Третє і останнє, віддалена робота стала звичною. Багато бізнесів несподівано зрозуміли ефективність і вигоди дистанційної роботи. Все частіше зустрічаються коментарі про можливість постійної роботи в дистанційному режимі суттєво більшого кола працівників. Віддалена робота створює нові вимоги до наших помешкань і їх функціональності. COVID-19 прискорив перетворення дому на «хаб для всього»: місця ночівлі, розваг, відпочинку та роботи. Тренд на урбанізацію та чіткий фокус на інфраструктуру починає розмиватися запитом на більшу площу, яка дозволяє краще зонувати житло, легкий, швидкий і, головне, постійний доступ до зовнішнього середовища.
Тенденції після пандемії: наслідки для звичного способу життя і наших домівок
Світ 2020 упевнено довів свою глобальність. COVID-19 – не перша пандемія за останнє десятиліття, а, отже, ризик нових пандемій – цілком реальний. Ситуація, коли ми будемо проводити більше часу в оселі ніж до 2020 може і, швидше за все, буде повторюватися. Фокус на інфраструктуру замінюється фокусом на автономність, контакт з природою та підвищений комфорт. Він, у свою чергу, комбінується з запитом на ізольованість, а саме на житло, в якому можна тримати бажану соціальну дистанцію і при цьому мати більше свободи. Ці вимоги може задовольнити кілька рішень: переїзд до приватного будинку, максимальне залучення площі існуючого будинку, з фокусом на комфорт, та більш активне використання дач і літніх будиночків.
Приватний будинок і життя за містом вирішує більшість викликів, дає більшу площу та задовольняє запит на відкритий простір – свіже повітря.
Максимальне використання площі існуючого будинку, має на увазі, наприклад, прибудову до будинку, щоб збільшити вітальню, коли з’явилася звичка проводити більше часу разом, перетворення гаража на спортивну залу чи мансарди – в робоче місце.
Більш активне використання дач і літніх будиночків – простіше і дешевше рішення ніж постійне проживання в приватному будинку, але дарує переваги тільки протягом теплої частини року.
Облаштування робочого місця вдома. Традиційні для офісних приміщень вимоги до робочого місця, від яких залежить здоров’я та працездатність, стануть орієнтиром і для приватного житла. І це вже розмова не лише про комфортні меблі, а запит на повноцінне робоче місце в приміщенні з достатнім рівнем природного освітлення (вищим ніж у спальні, приміром), ефективним провітрюванням, покликаним уникнути підвищеного рівня СО2, та раціональним зонуванням.
Замість висновків.
Основним глобальним фокусом останнього десятиліття стала боротьба за енергоефективність, що залишається природнім та актуальним для України з нашим обмеженим доступом до корисних копалин. Наступним етапом після досягнення енергоефективності зазвичай є етап розуміння комфорту і, як наслідок, фокус зміщується до пошуку балансу між енергоефективністю та комфортним середовищем. Останній досвід може допомогти українцям швидше пройти перший етап і одразу зважати на комфорт свого житла. Вже сьогодні можна впевнено говорити, що параметрами оцінки помешкання в найближчому майбутньому, окрім традиційних для України, стануть як освітленість так і ефективна природня вентиляція.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 700
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 212
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 27692
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 26457
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24249
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8073
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7029