Що не так із запропонованою Мінагрополітики системою верифікації експорту?
Оптимальна модель нашого транзиту й взаємодії з ринками країн ЄС та їх інфраструктурами має бути прозорою та зрозумілою для всіх учасників та виконавців експортно-імпортних операцій
Запропонована Мінагрополітики система контролю експорту українського зерна до суміжних країн ЄС стане ефективним інструментом лише за умов, якщо визначення претендентів та погодження обмежених обсягів постачання відбуватимуться прозоро в цифровому середовищі обміну даних.
За таких умов будь-які українські агровиробники матимуть можливість пропонувати свої пропозиції та не змагатись за обмежені ресурси інфраструктур, визначені покупцями по обидва боки кордону, та зможуть одночасно з контрактом бронювати їх для своїх експортно-імпортних операцій у необмеженому часовому горизонті.
Якщо ж контроль здійснюватиметься в ручному режимі, шляхом видачі дозволів окремим українським суб'єктам на експорт тієї чи іншої продукції, це не усуне обмежень із доступом дрібних аграрних виробників до ринків та не усуне кризи рентабельності зернового виробництва. Крім цього, механізм розподілу можливостей для експорту в ручному режимі міститиме корупційні ризики.
Оптимальна і зрозуміла модель нашого транзиту, взаємодії з ринками країн ЄС та їх інфраструктурами має бути настільки прозорою та зрозумілою, щоб там навіть найдрібніший фермер не зміг звинуватити українське зерно у впливі на них.
Грубо кажучи, якщо ми прокладаємо крізь територію наших сусідів “трубу” на інші ринки, ми маємо гарантувати герметичність цієї “труби” та її користь для їхніх виборців.
Ця модель має прозоро показувати європейцям вплив нашого зерна на всі їхні ресурси та інфраструктури: залізниці, автошляхи, площі зберігання, потужності перероблення та перевалки тощо.
Для наших постачальників мають бути доступні дані, які європейські інфраструктури та в який час вільні від місцевих вантажів.
Має бути можливість заздалегідь бронювати користування цими ресурсами та інфраструктурами, а головне – купувати їх відповідальність.
Тоді всі причетні сторони бачитимуть і наші потенційні бажання, і фактичні можливості відправити вантажі, і всі учасники логістичного ланцюжка зобов'язуються відповідально дотримуватись умов контракту: порт обіцяє прийняти вказаний вантаж, перевізник - доставити його в обумовлені терміни, а імпортер гарантуватиме відправлення в порт, а не на локальний внутрішній ринок.
Для урядів мають бути зрозумілі майбутні плани, статистика угод, аналіз фактичних переміщень вантажів і рівень завантаження інфраструктури європейських країн. За таких умов, наші контракти не перевантажуватимуть європейські ресурси та не дратуватимуть виборців. А український агровиробник матиме можливість не ломитися в останній вагон, бо бачитиме наперед вільні для перевезення проміжки. І всім довкола буде зрозуміло, що ми не чіпаємо польські, румунські чи словацькі ринки, а їдемо крізь них.
Проте запропонована Мінагрополітики система ліцензування експорту зерна, коли Україна спершу погоджує з Єврокомісією та з країнами-транзитерами необхідний перелік і обсяг аграрної продукції, і лише після цього українські підприємства отримають дозвіл на “позмагатись за експорт” тієї чи іншої продукції, може поставити в нерівні умови дрібних агровиробників та створити передумови для корупційних ризиків. Крім цього, механізм ліцензування імпорту української агропродукції в країни ЄС не розв'язує головної проблеми агросектору – падіння рентабельності виробництва збіжжя внаслідок дорогої логістики.
В будь-якій сфері корупційні ризики зʼявляються за таких умов: непрозорість даних, можливість “ручного” розподілу дефіцитного ресурсу та неточність та двозначність правил, яка дає чиновнику можливість ухвалювати рішення на свій розсуд. Відкриті дані, прозорі процедури прийняття рішень та максимальна цифровізація послуг там, де це можливо – середовище, що робить корупцію неможливою.
У вантажних транзитних перевезеннях експортно-імпортних операцій ця проблема давно назріла і є запит на впровадження прозорої та зрозумілої моделі, чи платформи. І ми бачимо, що саме цього від нас хочуть суміжні європейські країни.
Щойно з українського боку зайшла мова про систему контролю за вантажами, як міністр сільського господарства Словаччини Йозеф Біреш відреагував: якщо ми надамо їм можливість бачити й відстежувати наші вантажопотоки, вони відкриють кордони.
Це саме те, що я пропонував зробити ще навесні, коли стали зрозумілі наслідки зволікань з впровадженням наскрізного відповідального планування вантажопотоків.
Але мене непокоїть, що бачення нашими урядовцями механізмів “контролю за експортом” не дасть нам руху вперед, а навпаки, відкине назад.
Контроль має бути в можливості кожного учасника бачити всі процеси! А урядовці вбачають контроль у можливості чиновника вирішувати, хто експортуватиме, а хто - ні.
Внаслідок такого бачення може зʼявитися ще один клас “паразитів”, які добре зароблять на проблемах українських аграріїв.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 703
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 28835
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27041
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24478
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8132
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7118