Україна й Європа мають спільні проблеми та виклики
Погляд на Європейський бізнес-саміт у Брюсселі крізь українську призму.
Нещодавно повернувся з Європейського бізнес-саміту, який відбувся 1–2 червня у Брюсселі. Здавалось би, у країн ЄС та України на порядку денному мають стояти зовсім різні питання та виклики. Та захід показав, наскільки близькою нам є сьогоднішня європейська проблематика.
Ключових тем саміту було три: розвиток цифрових технологій, Brexit (можливий вихід Великої Британії з Євросоюзу) та політичне й економічне майбутнє Європи. Всі вони виявилися досить інформативними і для української делегації.
Досить несподівано центральну пленарну панель було присвячено саме цифровим технологіям. У своїх виступах спікери висловили насторогу з приводу того, що Європа все більше відстає у цій сфері від США. Американські інноваційні компанії зростають експоненціально, й наздоганяти їх дуже важко. Більш того, в Євросоюзі також нарікають на відтік кваліфікованих кадрів, і теж у західному напрямку. Знайома картина, чи не так?
Однією з основних причин такого стану речей називали бюрократичність Європи. Один зі спікерів саміту дотепно зазначив: коли з'являється якась інновація, американець каже «Let's do it!», китаєць — «Let's copy it!», а європеєць — «Let's regulate it!». Щоб скоротити відставання в інноваціях, на саміті були сформульовані три рекомендації: розвивати digital-освіту (буквально з дитячого садка), зменшити регулювання та надавати інноваційним компаніям державне стимулювання. Впевнений, що Україна має робити те саме.
Тема Brexit, на перший погляд, нас не стосується. Але лише на перший. На саміті мені вдалося поспілкуватися з британськими бізнесменами, й вони кажуть, що еліта їхньої країни розуміє важливість перебування Великої Британії в ЄС, але хоче інших умов. Як приклад вони наводять розміри сальдо торговельного балансу: мінус 150 млрд євро у Великої Британії та плюс 250 млрд євро у Німеччини. Вільна торгівля не завжди справедлива. Крім того, податки на Туманному Альбіоні нижчі, ніж в ЄС, і вони не хочуть їх вирівнювати, щоб не втратити інвестиційної привабливості. Й це гарний приклад для України — нам також варто вчитися економічному патріотизму та виборювати вигідні умови, а не сліпо виконувати вимоги західних партнерів.
Коли мова йшла про майбутнє Європи, багато застережень було висловлено щодо зростання популізму в політиці, причому часто з націоналістичним нальотом. Сьогодні ЄС переживає певні економічні складнощі, й національні уряди взяли звичку звинувачувати в усіх негараздах Брюссель. Це створює центробіжні настрої, хоча Європейський Союз усе ще залишається дуже потужною структурою. Україна так само, якщо не більше, страждає від популізму політиків, і нам також треба шукати відповідь на цей виклик.
Хочу зазначити, що Україна була представлена на саміті великою делегацією, а наші бізнесмени виступали на дискусійних панелях. Також у рамках саміту було влаштовано окремий український захід, який привернув дуже велику увагу учасників не тільки смачними стравами, а і цікавими презентаціями можливостей для інвестицій в нашу країну. Отже, зацікавленість до України є, проблеми перед нами стоять спільні, тож можна і треба їх вирішувати спільно з Європою.
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 725
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 294
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 90
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6973
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4872
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4166
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 3965
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3055