Хто забезпечує право на працю?
В даній статті з'ясовується учасник правових відносин, що забезпечує право на працю.
В злагодженій системі різних за своєю сутністю юридичних можливостей, одне з найпочесніших місць посідає загальновідоме право на сумлінну працю. Чи держава забезпечує його?
Правове регулювання вищезазначеного питання відбувається за допомогою різноманітних нормативно-правових актів. Зокрема юридичну регламентацію ефективного забезпечення тих чи інших прав, здійснюють:
1. Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (далі по тексту – Конституція України),
2. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (далі по тексту – КЗпП України));
Вітчизняним законодавством передбачено різні за своєю суттю можливості, яким в свою чергу властивий майновий або особистий немайновий характер. Скажімо згідно з ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Подібну за своїм змістом норму закріплюють інші нормативно-правові акти, що в свою чергу є дуже важливими частинами вітчизняного приватного права. Зокрема ч. 1 ст. 2 КЗпП України передбачено безпосередню вказівку про те, що право громадян України на працю, тобто, право на одержання ними роботи з оплатою їх праці не нижче мінімального розміру, встановленого державою, включаючи право даних осіб на вільний вибір професії, роду занять й роботи, забезпечується державою.
Таким чином, національним законодавством передбачено численні гарантії ефективної та вчасної реалізації різних можливостей, які в свою чергу мають ті чи інші учасники трудових правовідносин. Наприклад, держава забезпечує право на працю, про що закріплено ч. 1 ст. 2 КЗпП України.
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 13671
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13505
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5193
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 4902
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4751