Хто забезпечує право на працю?
В даній статті з'ясовується учасник правових відносин, що забезпечує право на працю.
В злагодженій системі різних за своєю сутністю юридичних можливостей, одне з найпочесніших місць посідає загальновідоме право на сумлінну працю. Чи держава забезпечує його?
Правове регулювання вищезазначеного питання відбувається за допомогою різноманітних нормативно-правових актів. Зокрема юридичну регламентацію ефективного забезпечення тих чи інших прав, здійснюють:
1. Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (далі по тексту – Конституція України),
2. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (далі по тексту – КЗпП України));
Вітчизняним законодавством передбачено різні за своєю суттю можливості, яким в свою чергу властивий майновий або особистий немайновий характер. Скажімо згідно з ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Подібну за своїм змістом норму закріплюють інші нормативно-правові акти, що в свою чергу є дуже важливими частинами вітчизняного приватного права. Зокрема ч. 1 ст. 2 КЗпП України передбачено безпосередню вказівку про те, що право громадян України на працю, тобто, право на одержання ними роботи з оплатою їх праці не нижче мінімального розміру, встановленого державою, включаючи право даних осіб на вільний вибір професії, роду занять й роботи, забезпечується державою.
Таким чином, національним законодавством передбачено численні гарантії ефективної та вчасної реалізації різних можливостей, які в свою чергу мають ті чи інші учасники трудових правовідносин. Наприклад, держава забезпечує право на працю, про що закріплено ч. 1 ст. 2 КЗпП України.
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 725
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 294
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 90
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6973
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4872
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4166
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 3965
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3055