Локалізація та партнерство – як відповідь на виклики сьогодення
Для налагодження функціонування економіки необхідні адаптувати її до існуючого середовища, тобто або змінити елементи, або створити нові зв’язки між ними, що відповідають існуючій ситуації.
Якщо розглядати економіку як систему, що забезпечує господарську діяльність суспільства, то її основними елементами будуть: продуктивні сили (засоби виробництва та людський ресурс), інфраструктура, що забезпечує взаємодію між учасниками (соціально-економічні та організаційно економічні відносини) та ресурси (територія, корисні копалини, тощо). Під час війни впливу зазнають абсолютно всі елементи, руйнуються зв’язки між ними і система втрачає можливість виконувати свої функції. Якщо спростити, то виробник не може виробляти та збувати свій продукт, а споживач не має змоги отримати необхідну продукцію чи послугу.
Для налагодження функціонування системи необхідні адаптувати її до існуючого середовища, тобто або змінити елементи, або створити нові зв’язки між ними, що відповідають існуючій ситуації. Для цього необхідно проаналізувати стан елементів, виявити обмеження в існуючому середовищі, що заважають повноцінному функціонуванню та знайти відповідні рішення.
Для виробників основними перешкодами в діяльності будуть втрата засобів виробництва та спеціалістів, зниження попиту, неможливість доставки продукту до споживача. А от споживач починає одразу відчувати дефіцит товарів та послуг, його купівельна спроможність падає, оскільки у нього відсутні джерела доходів. У всіх цих перешкод та обмежень можуть бути свої індивідуальні причини та наслідки, але при конструктивному підході можна не тільки зберегти бізнес-середовище, а й сприяти його розвитку.
Ключові рішення:
- локалізація
- партнерство
- залучення переселенців-спеціалістів.
Локалізація
Найпершими під час війни страждають логістичні ланцюги, постають проблеми з доставкою сировини або готової продукції, в результаті чого виникає дефіцит товару та зростання цін, питома вага логістики в собівартості товару стає все більшою. Найбільш очевидним рішення в таких умовах є локалізація виробництва. У випадку наявності сировини локалізувати виробництво буде набагато простіше, адже переробна діяльність не потребує прив’язки до ресурсів і може бути розгорнута майже у будь-якому місці. І чим більше етапів переробки буде запроваджено на місці, тим менші будуть логістичні витрати у кінцевій вартості продукції. Якщо ж компанія займається суто переробкою і не має можливості долучити до своєї діяльності процес виробництва сировини, найкращим виходом для неї буде партнерство з постачальником через створення спільного підприємства чи консорціуму.
Партнерство
Взагалі партнерство являється ключовим фактором розвитку бізнесу в скрутні часи, підприємці з різних галузей та з різними професійними компетенціями можуть об’єднуватися задля створення продукту чи послуги, які будуть затребувані в кожному конкретному регіоні. Моделі партнерства будуть залежати в першу чергу від наявних ресурсів кожного з учасників, і необов’язково ці ресурси мають бути матеріальними.
Власникам бізнесу на територіях, які можуть вести діяльність в умовах воєнного часу слід в першу чергу проаналізувати свої бізнес-процеси та об’єктивно оцінити наявні ресурси, після цього треба дослідити потреби у власному регіоні та у регіонах, що з ним межують. Такий аналіз дозволить зорієнтуватися для якого типу затребуваної продукції чи послуг можна адаптувати свій бізнес, або як масштабувати вже існуючий продукт, які додаткові матеріальні, технічні чи людські ресурси необхідно залучити для розвитку. У випадку необхідності додаткового обладнання та техніки слід звернути увагу на вторинний ринок, оскільки в сьогоднішніх умовах велика частина підприємств зупинила свою діяльність і готова розпродати свої матеріально-технічні активи. Ще одним гарним виходом буде створення спільних підприємств, де кожен з учасниками входить в співпрацю наявними ресурсами чи послугами, реалізуючи їх, наприклад, спільному підприємству за виробничою собівартістю та отримуючи свою частку прибутку від реалізації спільного продукту. Залучені кредитні кошти доцільніше буде направити на оптимізацію виробництва та розвиток каналів збуту.
7 кроків для розвитку бізнесу під час військового стану:
1. Аналіз бізнес-процесів власного підприємства
2. Оцінка наявних ресурсів
3. Дослідження попиту у власному та сусідніх регіонах
4. Визначення вектору розвитку підприємства
5. Аналіз необхідних ресурсів
6. Пошук партнерів та шляхів залучення ресурсів
7. Розробка та впровадження стратегії розвитку.
Спеціалісти.
В умовах воєнного часу одним з найцінніших активів є людський ресурс, а саме досвід та професіоналізм, адже будь-яка галузь занепадає через втрату носіїв знань про неї – людей. Тому в умовах високого дефіциту спеціалістів малому та середньому бізнесу варто не тільки розглядати свої працівників як найманий персонал, а слід будувати з ними партнерські відносини, додатково мотивуючи дивідендами від прибутку, а також закриваючи базові потреби, такі як житло, наприклад.
Попереду українську економіку чекає ще багато випробувань, можна чекати допомогу держави чи закордонних організацій, але проявивши чесність і довіру один до одного, об’єднавшись заради перемоги, вітчизняний бізнес вже сьогодні може закласти фундамент у розбудові нової та успішної країни.
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Як зруйнувати країну 333
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 201
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 151
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 135
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 111
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
25716
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 10893
-
Як весняна погода вплине на врожай пшениці в Україні й світі
Думка 7082
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 6806
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 4405