Презентація Екологічної Альтернативи для Києва
Відтоді, як я глибоко занурився в тему екології, я зрозумів одну просту річ. Сьогодні саме ставлення до навколишнього середовища є критерієм цивілізованості того чи іншого народу або держави.
Ті, хто буває за кордоном, зрозуміють про що я. Зараз між великими містами України та Європи вже немає візуальної прірви, яка існувала ще років 10 назад. Коли прилітаєш в Київ з європейської столиці, бачиш приблизно те ж саме – Uber, McDonalds, Shell, скляні фасади, модні вітрини, супермаркети, переповнені найрізноманітнішими продуктами, висотні будинки, яскраві вивіски. Відсталість видають деталі. Наприклад – відсутність баків для роздільного збору сміття у дворах, які є невід'ємною частиною європейського побуту. Навіть у найбідніших країнах ЄС ніхто вже сьогодні не звалює відходи в загальні сміттєві контейнери – усюди тепер на вулицях кидаються в очі різнокольорові яскраві баки для паперу, скла, металу. У нас же за європейськими фасадами поки ховається варварство. Будувати красиві офіси і приємні ресторани ми навчилися. А смітники залишилися такими ж, як і були.
Сьогодні про рівень розвитку держави говорить те, як вона поводиться зі своїми відходами і наскільки дбайливо ставиться до екології. Найбільш передові країни зовсім відмовилися від звалищ і добилися практично нульового захоронення. Вивозити сміття на полігони в першому світі вважається вже поганим тоном. У найбільш високорозвинених країнах переробляється і спалюється до 99% відходів, а сортування сміття стало повсякденністю – до цього громадян привчають змалку. У нас же цивілізоване поводження з відходами не налагоджене навіть у столиці. Що вже говорити про регіони...
Київ сьогодні, на жаль, не може претендувати на звання європейської столиці за цілою низкою причин. І одна з основних, якщо не головна – це стан екології. В межах міста як і раніше працюють брудні, небезпечні підприємства, які отруюють життя киян своїми викидами. У густонаселеному Дарницькому районі прямо поруч з житловими кварталами розташований переповнений золовідвал старої електростанції. За містом на полігонах гниють під відкритим небом тисячі тонн смердючого сміття. У Бортничах труїть атмосферу ще більш смердюча вигрібна яма під відкритим небом, куди стікають нечистоти з усього Києва. У київські водойми зливають мазут та фекалії. Чи можна уявити щось подібне в мегаполісах Євросоюзу? Навряд чи.
У містах і навіть селищах ЄС можна пити якісну воду з-під крану. Це звичайна річ і відсутність такої можливості – це дикунство. Натомість у Києві про центральне постачання якісної питної води вже навіть не говорять. Ми продовжуємо вживати технічну воду і влада робить вигляд, що це ОК.
Подібна ситуація і з якістю повітря. Сьогодні ніхто в Києві не зможе відповісти чим дихають мешканці, ані міський голова, ані депутати. Тому що відсутня сучасна система моніторингу повітря. Нещодавні лісові пожежі та пилові бурі занурили Київ у стійкий смог та нажахали велику кількість людей. У місті фактично була паніка. Насправді цієї ситуації вдалося б уникнути, якщо би місцева влада запровадила моніторинг.
Дуже складна ситуація залишається зі знищенням зелених зон Києва. Для місцевої влади новобудови важливіші за парки та сквери. Майже кожного місяця відбувається черговий скандал навколо забудови. Інколи догодить до сутичок, як в ситуацією з Екопарком Осокорки. Зрозуміло, що із такою ситуацією змиритись важко. Зелені зони, яких і так залишилось небагато, мають бути збережені і захищені. Але плану забудови кияни не отримали у загальний доступ, і кожна сесія Київради підкидує неприємні сюрпризи.
Для всіх адекватних жителів столиці очевидно, що далі так тривати не може і ситуацію пора міняти. Якщо вже взялися наводити Києві порядок і підтягувати його до рівня столиць інших європейських держав, то обмежитися велодоріжками і новою плиткою на центральних вулицях тут явно не достатньо. Один з головних викликів, який сьогодні стоїть перед нами – докорінна зміна ставлення до навколишнього середовища.
Як впоратися з цим завданням? Мені здається, я знаю відповідь. І запрошую всіх, кого ці проблеми дійсно чіпають і хвилюють, на зустріч під КМДА (Хрещатик, 36), в цю суботу (15.08 о 13:45). Останнім часом ми провели чимало зустрічей з київськими екоактивісти, громадськими діячами та просто небайдужими людьми, і у нас є для вас важливі новини.
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 707
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 593
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 211
- Реформа "турботи" 178
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35734
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11567
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10890
-
У Німеччині хочуть видалити ШІ-застосунок DeepSeek з App Store і Google Play
Бізнес 9956
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5914