Кошти мають залишатися у громадах
Лише при переході в системі державних фінансів до принципу, за яким фіксований відсоток податків, що збирається до державного бюджету (40-60%), відразу потрапляє до бюджетів органів місцевого самоврядування - ми маємо шанс подолату екномічну руїну.
Лише при переході в системі державних фінансів до принципу, за яким фіксований відсоток податків, що збирається до державного бюджету (40-60%), відразу потрапляє до бюджетів органів місцевого самоврядування - ми маємо шанс подолату екномічну руїну.
Внаслідок економічного планування, що дісталося нам у спадок від СРСР, усі бюджетні кошти осідають у столиці. Регіонам дістаються крихти – 18-20% від усього бюджету. Для порівняння: у Польщі регіонам дістається близько 48% бюджетних коштів, в Австрії – 51% бюджетних надходжень, у Фінляндії — 55%, у Німеччині — цілих 70%.
В Україні ж, попри всі заяви, ресурси концентруються у центрі. І Концепція реформування місцевих бюджетів, ухвалена ще 2007 за прем’єрства Януковича, не виконує свого завдання. Замість того, аби підвищити самостійність регіонів, Мінфін, а не місцеві громади, має виняткове право визначати обсяги видатків місцевих бюджетів. Причому розподіл цих коштів відбувається за формульним розрахунком. І формула ця – однакова для всіх, незалежно від особливостей, специфіки та розвиненості регіону.
В Україні сформована достатньо сильна система місцевого самоврядування. І саме сільські чи міські голови разом зі своїми місцевими депутатами, контрольовані громадою, а не чиновником в Києві, мають вирішувати чи в селі потрібно спочатку будувати школи, ремонтувати дорогу, чи оснастити будинок культури. Сьогодні більшість проблем конкретного села чи міста, які створюють комфортне та гідне життя для кожної людини, не можуть вирішуватися на місцевому рівні. Бо немає грошей.
Логіка існування такої системи розподілу коштів цілком зрозуміла. Тому що сільські чи міські голови постійно залежні від голови районної чи обласної рад, які є ставлениками провладної партії. І від того, наскільки вони лояльні до цієї влади залежить те, чи буде у селі відремонтована школа чи амбулаторія.
Друга причина - централізовані фінанси - це величезна корупційна машина. Сьогодні сільські та міські голови зобов”язані підпусувати рахунки, наприклад, на щебінь, які є вдвічі більшими, ніж вартість щебню на місцевому кар”єрі. Тому що саме рішеня про те, де саме цей щебінь закупляти приймає УКБ або інший підрозділ районної чи обласної ради. Абсурдно, ні?
Така система фінансування місцевих бюджетів позбавляє громаду можливості самоорганізовуватися та долучатися до вирішення проблемних питань свого села або міста. З досвіду своєї громадської діяльності я знаю та бачу, що при умові дефіциту коштів громада готова або частину роботи здійснювати своїми силами, своєю фізичною працею, або навіть спільно фінансуванти ті чи інші проекти.
На цьому фоні особливо нелогічно виглядають дії влади, які ще міцніше закручують гайки і без того жалюгідним місцевим бюджетам. Йдеться про скасування дорожнього збору, який сплачували власники автомобілів і гроші з якого йшли на ремонт доріг. Де представникам місцевої влади брати кошти на те, аби латати величезні ями на асфальті, невідомо. Плата за ремонт доріг наразі включена до акцизу на бензин, але місцевим бюджетам від цього ні холодно, ні гаряче, адже й ці гроші, за традицією, осідають у Києві. Це при тому, що дороги – головний біль будь-якого українського регіону.
Ще одна проблема, яка фактично обезкровлює області України – ситуація, коли великі компанії сплачують податки за місцем реєстрації, а не фактичного перебування і господарської діяльності. Всім зрозуміло, що більшість нафтогазових підприємств, банків, енергогенеруючих компаній тощо зареєстровані в Києві. Відповідно, податки від їхньої діяльності направляються до центру, а місцеві бюджети – порожні.
Потрібно якомога швидше перейти до реалізації Конвенції реформування місцевих бюджетів. Теза «кошти мають залишатися у громадах» має стати не декларацією, а поштовхом до конкретних дій. 30-60% коштів має одразу розподілятися до місцевих бюджетів, збори з акцизу на бензин, які цільово спрямовуються на ремонт доріг, за аналогічним принципом відразу потрапляють до місцевих бюджетів. А компанії сплачують податки у той бюджет села чи міста, де здійснюється їх фактична діяльність.
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 722
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 637
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 285
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11611
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6610
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4437
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3667
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 2317