Чому ціна опалення в сусідніх будинках відрізняється в рази?
Щозими мешканці багатоквартирних будинків з тривогою чекають нових платіжок. І чим холодніший місяць – тим страшніше заглянути у квитанцію
Особливо нервує те, що живучи у будинку, якому більше 20 років, ти ніяк не впливаєш на розмір платіжки. Прикрутити краник не можеш, а закуповувати газ дешевше для власної квартири – теж із категорії інженерної фантастики.
І після отримання квитанції, як правило починається процес пошуку й порівняння, щоб зрозуміти: ось ця сума за тепло – це багато чи в межах норми? І ще купа запитань: змінити управління будинком, скинутись і встановити ІТП, чи краще утеплити? Адже ринок централізованого тепла монопольний, і тут на базар не сходиш, щоб вибрати, де дешевше. А хочеться.
Аналізувати платіжки можна по-різному. Звірити цифри з сусідами, запитати поради десь на фейсбуці. Проте порівняти дані споживання системно допомагає сайт teplo.org.ua. З 2018 року він наповнюється інформацією щодо показів лічильників тепла багатоквартирних будинків у Києві.
А щоб не бігати далеко в пошуках схожих будівель, можна взяти ті, які видно з балкону. У моєму випадку це – приблизно три оболонські квартали, де є типові багатоповерхівки серій АППС, 134, 464А, КТ-12, БПС. Складнощі з типізацією можуть виникати, бо в державі поки відсутній єдиний офіційний реєстр будівель. Тож доводиться користуватися даними приватних структур і верифікувати їх перевіркою з вікна.
Звісно, з мого балкону не видно, що в них за форма управління, чи є ІТП, чи проводилася термомодернізація. Зате ця інформація є на сайті, як і помісячне споживання тепла за лічильниками та середні температури повітря.
Беру для порівняння 2 опалювальні сезони: 2019/2020 і 2020/2021 років.
Що цікаво вже одразу: способи управління будинком і енергоефективні заходи не завжди вирішально впливають на розмір платіжки. Ось, наприклад, будівлі АППС на вул. Йорданській, 1 та 5А управляються КП, але мають менші показники споживання, ніж сусідні з такої ж серії, які обслуговують ОСББ/ЖБК. А будівлі з ІТП (наприклад, Оболонська площа, 8, Йорданська, 7) споживають на рівні з іншими.
Ще один казус: зима 2019/2020 була значно теплішою за наступну. Проте загальний обсяг спожитого тепла за ці сезони суттєво не відрізняється. Можу пояснити тільки тим, що в 2019-му КП «Київтеплоенерго», не передчуваючи проблем з газом, щедро ділилося теплом і перетоплювало оселі киян.
Загалом видно, що в окремих будинках показники помісячного споживання взагалі не корелюються з градусами на вулиці: при потеплінні середньомісячне споживання тепла в них зростає, хоча за логікою мало би падати.
Особливо це гарно простежується в березні. І тут 2 пояснення: або ж КТЕ щось плутає в показах лічильників, або мешканці були змушені відкривати вікна навстіж й обігрівати вулицю. Так само виникають питання щодо однакових цифр середньомісячного споживання незалежно від року й місяця. От, наприклад, будинок на вул. Йорданській, 2 щомісяця споживає 94,5627 Гкал. Ця цифра незмінна у грудні, січні та березні кожного сезону. Невідомо, що там з лічильниками, але мешканцям краще звернути увагу на ці дивні закономірності в показах КТЕ.
Найцікавіше явище, звичайно, це різниця в платіжках між сусідніми будинками однієї серії. Так, наприклад, платіжки за березень 2021-го на Йорданській, 9Д та 5 (тут встановлено ІТП) відрізняються майже в 3 рази (10,7 грн проти 31,3 грн за м2). Це при тому, що загальнорічне споживання відрізняється вдвічі (0,04975 Гкал/м2 та 0,09689 Гкал/м2).
Ну і лідерами мого дослідження стали: будинок на Йорданській, 9Д, де середня вартість опалення за сезон становить 76,82 грн/кв.м, і з іншого боку – Йорданська, 9Є з середньою ціною 157,3 грн/кв.м. Лідери, до речі, теж розташовані поруч. Якщо взяти «умовні» квартири площею 50 квадратних метрів у цих будинках, то різниця в оплаті за опалення протягом сезону між ними сягатиме понад 4 тис. грн.
А замість висновку скажу, що треба не просто утеплювати будинки й модернізувати внутрішньобудинкові інженерні системи, але й підтримувати та обслуговувати їх належно.
Бо іноді утеплення – це лише додаткові градуси тепла для комфорту взимку та прохолоди влітку. Без модернізації теплокомуненерго платіжка може суттєво не змінитися. Адже як не утеплюй, а будинок залежить від температури теплоносія, що в нього подається, і відрегулювати її буває непросто. ІТП – це хороший вихід, але він потребує коштів для встановлення й налаштування, а потім – ще й інженерних рук для регулярного балансування.
Тільки в такому випадку ціни на газ і опалення виглядатимуть не такими страшними для споживача.
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 450
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 127
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 111
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 100
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 98
-
Зрадник Сальдо отримав підозру за заволодіння Херсонською нафтоперевалкою
Бізнес 8669
-
У Польщі зірвали спробу повернення російських дискаунтерів
Бізнес 7427
-
Скільки коштує стати блогером у 2025: реальні історії інфлюенсерок про старт, витрати та заробіток
Життя 4214
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3561
-
Паліндром і Христина Соловій: вісім музичних новинок тижня
Життя 2844