Головні загрози у податковій сфері від нового президента
Команда новообраного президента окреслила свої наміри щодо податкової політики в Україні. Загалом ідеї непогані, деякі можуть стати успішними змінами, проте певні моменти викликають занепокоєння
У нещодавньому інтерв’ю профільний радник майбутнього президента Данило Гетьманцев чітко дав зрозуміти, що на зменшення податків годі розраховувати. Він ніби «за» зниження податкового тиску, але переконаний, що на цей момент Україна собі такого дозволити не може.
А значну частину економіки в тіні країна може собі дозволити? Кожен крок влади, що посилює податкове навантаження, веде до більшої тінізації економіки. Відмова послабити податковий тиск не сприяє виведенню бізнесу на прозору роботу.
Враховуючи, що радник майбутнього очільника держави особливо акцентував увагу на величезному дефіциті Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування, є побоювання, що зменшувати його будуть, збільшуючи податки.
Ми і без того маємо далеко не найнижчі податки, хоча в команді новобраного президента наполягають на протилежному.
Сьогодні базова ставка на прибуток в Україні становить 18%. Такий самий податок маємо на доходи фізичних осіб. Єдиний соціальний внесок у нас – 22% та військовий збір 1,5%.
Якщо рахувати в абсолютних цифрах, українець з кожної гривні своєї зарплатні платить до державного бюджету 52 копійки податків.
Наприклад, у Франції податок на дохід починають нараховувати, коли останній досягає 10 тисяч євро. Починається ставка з 14% і сягає 45% податку на дохід, який перевищує 153,8 тисяч євро на рік. Майже аналогічна ситуація в Німеччині.
Думаю, що Україні варто йти шляхом зниження податків, щоб вивести економіку з тіні.
Майбутнім чиновникам варто оцінити, яка кількість людей фіктивно працює на мінімалці. Щоб зрозуміти: лише послаблення податкового тиску простимулює українців відмовитися від заробітних плат у конвертах. Зниження податків дозволить збільшити надходження до бюджету коштів.
Коли вже команди, що приходять до влади, позбудуться ілюзій, що високі податки прямо ведуть до суттєвого наповнення бюджету?
Авжеж, в комплексі має бути вирішене також питання облікової ставки Національного банку. Щоб мати стимул для розвитку, бізнесу потрібні доступні кредити. Хоча у квітні Нацбанк знизив облікову ставку з 18% до 17,5%, це все ще надто великий відсоток, під який НБУ надає кредити комерційним банкам. Таким чином, регулятор поки лише окреслив свої можливі подальші наміри, але суттєво ситуацію не змінив.
З чим не доводиться сперечатися, то це з необхідністю покращити адміністрування податків. Оскільки в цьому криється значна частина проблем у відносинах бізнесу та фіскальних органів в Україні.
Тим не менше, вкрай непокоїть те, що людина, яка дуже скоро опиниться у владі, заявляє, що зниження податків можливе в довгостроковій перспективі. На жаль, з таким підходом відновлення української економіки, залучення інвестицій, розвиток бізнесу також відійдуть у далеке майбутнє.
Навіть якщо порівнювати з європейськими країнами, у нас надто високі податки як для нестабільної економічної системи. Знижуючи їх, ми прийдемо до більшої прозорості зарплат, доходів, залучимо інвестиції та піднімемо економіку.
Тому підвищення податків або збереження їх на нинішньому рівні не приведе ні до чого хорошого.
- Що зміниться із скасуванням Господарського кодексу України? Олеся Романенко вчора о 21:03
- Справа на мільярд Євген Магда 07.02.2025 09:57
- Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика Дмитро Зенкін 07.02.2025 09:00
- Військовослужбовець при виписці має право отримати комплект форми Дана Ярова 07.02.2025 07:49
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус 06.02.2025 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз 06.02.2025 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова 06.02.2025 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук 06.02.2025 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв 06.02.2025 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 05.02.2025 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 266
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 95
- Справа на мільярд 95
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 74
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 72
-
Меланія Трамп: десятка найдорожчих образів першої леді — весільна сукня Dior за $2 млн і не тільки
Життя 3128
-
Українці не є нацією вбивць, пане президенте Дудо!
Думка 3080
-
Пастка для Придністров'я. Як Росія хоче конвертувати поразку в Україні у перемогу в Молдові
2270
-
Верховний суд відмовився скасувати приватизацію Укртелекому
Бізнес 1834
-
Перший у світі вуглецевий танкер прибув до Норвегії. Він транспортуватиме CO2 на дно моря
Бізнес 1355