Ініціатором законопроекту виступила велика група народних депутатів України включаючи голову партії «Слуга народу» Олену Шуляк. Згідно ЗП № 7198 передбачено три основні форми компенсації за знищені чи пошкоджені житлові об’єкти нерухомості:
I. Компенсація за пошкоджений чи знищений об’єкт житлової нерухомості шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача із спеціальним режимом використання (стаття 5, надалі – «Компенсація-1»).
II. Компенсація за повністю знищений об’єкт шляхом надання отримувачу нового об’єкта нерухомого майна.(стаття 6, надалі – «Компенсація-2»).
III. Компенсація за пошкоджений багатоквартирний житловий будинок (надалі – «БЖБ») шляхом фінансування виконання будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна БЖБ (стаття 7, надалі – «Компенсація-3»).
Рішення про надання компенсацій мають приймати спеціальні комісії (надалі – «Комісії») з розгляду питань щодо надання компенсації, що мають створюватись виконавчими органами відповідних рад за місцем знаходження знищених та пошкоджених об’єктів нерухомого майна.
Важливість та потрібність розроблення заходів, спрямованих на відновлення країни після російської агресії є очевидною, і не потребує дискусії. Але в чому дискусії потрібні це в тому, чи стане вказаний законопроект дійсно ефективним. Зараз, коли вся Україна сконцентрована на боротьбі з агресією і дні а інколи і години важать надзвичайно багато, дуже важливим є прийняття ефективних законопроектів, що зможуть відразу бути застосованими без проблем, та необхідності щось підправляти та виправляти. На жаль законопроект № 7198 ще до можливості бути прийнятим на думку автора не готовий.
Автор бачить наступні проблемні блоки в ЗП №7198.
По-перше, не дуже зрозуміло, яка глобальна мета законопроекту та якими є відносини, що є об’єктом регулювання. Якщо метою є відновлення зруйнованої країни, то очевидно що ЗП № 7198 для цього є занадто вузьким за предметом регулювання, якщо метою є надання грошових компенсацій громадянам України, то ЗП № 7198 виходить за межі такої мети. Правовідносини які мають бути врегульовані ЗП №7198 окреслені нечітко та не дуже зрозуміло.
Автор в цій частині із АМУ не погоджується і вважає що коло об’єктів є не звуженим а навпаки надто широким, відновлення житлового фонду багатоквартирних житлових будинків не може здійснюватись повноцінно ані власниками квартир, ані їх об’єднаннями а тим менше сторонніми по суті сервісними організаціями управителями БЖБ.
Квартира не висить у повітрі, її неможливо відновити без відновлення будинку, а будинок не може стояти в полі, відновлення БЖБ має бути пов’язаним із відновленням відповідної інфраструктури (освітлення, каналізація, водопостачання, опалення тощо), що виходить далеко за межі території БЖБ.
По-друге, Законопроект на жаль в багатьох положеннях є занадто нечітким та не охоплює всього різноманіття ситуацій що можуть виникати
Наприклад за компенсацією звернувся громадянин А, який був власником квартири площею 80 кв.м. у багатоквартирному будинку. При цьому відповідний БЖБ не є повністю зруйнованим. Повністю зруйнованими є невелика частина (наприклад 20%) квартир, включаючи квартиру громадянина А, така ж кількість квартир вимагають часткового ремонту, необхідний ремонт мереж забезпечення будинку, але більше половини квартир в будинку перебувають в нормальному стані. Як в такому випадку реалізувати норми ЗП 7198?
Компенсація-1 не може застосовуватись оскільки об’єкт нерухомості, що належав громадянину А (квартира) по суті не пошкоджена а знищена, формулювання статті 6 щодо Компенсації-2 також важко застосувати, оскільки її процедури передбачають в тому числі надання квартири «у будівлі, що зводиться на місці знищеного об’єкта нерухомого майна». І не повністю підходить Компенсація-3, яка передбачає виділення коштів на відновлення лише спільного майна БЖБ а повністю знищені квартири до спільного майна не належать.
По-третє, що мабуть найбільше турбує автора, це надмірна кількість неясних і не вивірених положень і процедур, що занадто багато чого залишають на розсуд відповідних урядовців, що будуть приймати важливі фінансові рішення. Всім давно відомо, що там де процедура неясна чи непрозора завжди виникає корупційна спокуса. Серед корупційних ризиків можна виділити наступні.
• Створення Комісій. За текстом ЗП №7198 це ключові структури що будуть утворювати доленосні рішення по всій України на суми мільярдів гривень. Незрозуміло як і ким такі комісії будуть утворюватись. Звертаємо увагу, що законом не передбачена обов’язковість створення виконавчих органів у абсолютно всіх радах, до того ж до кола таких виконавчих органів рад згідно положень ст. 11 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» належить велике і різноманітне коло структур (виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи). Які самі виконавчі органи мають створювати Комісії? Хто створює Комісію в раді де не утворено жодного виконавчого органу? Ну і нарешті як бути з обмеженнями місцевого самоврядування на період воєнного стану.
• Формування персонального складу Комісій. Згідно ст. 9 ЗП № 7198 персональний склад Комісії затверджується розпорядчим актом виконавчого органу ради. При цьому немає жодних вимог щодо того хто в принципі може бути членом Комісії. По суті реальною є ситуація коли наприклад начальник відділу благоустрою сільської ради в Київській області (це ж виконавчий орган ради) своїм наказом призначить членами Комісії п’ять своїх родичів з Одеської області і формальних порушень закону не буде.
• Проблема оскарження рішень Комісій. За ст. 11 ЗП № 7198 рішення, дії, бездіяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, експертів, оцінювачів, інших суб’єктів публічних послуг, пов’язаних з виконанням цього Закону можуть бути оскаржені до суду. Але відповідно до ст. 9 того ж ЗП № 7198 Комісія є «тимчасовим колегіальним органом», що не дозволяє її віднести до жодного із вказаного в статті 11.
• Джерела фінансування. ЗП № 7198 називає джерелами фінансування компенсацій кошти спеціального державного фонду відновлення майна, міжнародну технічну та/або поворотну або безповоротну фінансову допомогу, інші джерела. Тобто мова йде про кошти або державні або ті що будуть акумулюватись державою. Як ці кошти будуть надходити до Комісій, що в принципі не є державними органами? Якщо ж кошти мають передаватись до відповідних сільських чи міських бюджетів, то чому використання таких коштів будуть здійснювати не ради а створені непрозоро тимчасові структури?
Автор погоджується також і з низкою інших зауважень до ЗП № 7198, висловлені у Висновку від 30.03.2022р. Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України, але вважає викладені вище корупційні ризики від прийняття ЗП № 7198 найбільш важливими та такими, що виключають прийняття законопроекту в редакції, що прийнята в першому читанні.
