РНБО повинна доручити Уряду виконати положення ЗУ Про нацбезпеку у сфері ОПК
Необхідно створити новий орган влади та провести огляд ОПК, та розробити ряд важливих законопроектів.
08 липня 2018 року набрав чинності Закон «Про національну безпеку України» (№2469-VIII).
Окремі його положення чітко визначають заходи, що повинні бути здійснено у сфері реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу.
Тому є вкрай необхідним, щоб Рада національної безпеки та оборони України як координуючий орган у сфері безпеки та оборони - поставила завдання Кабінету міністрів України терміново здійснити заходи на виконання положень ЗУ «Про національну безпеку»:
---------------------------------------------
1. Розробити та винести на розгляд КМУ проект постанови Кабінету Міністрів України про створення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, та проект положення ЦОВВ. Україні потрібна нова "архітектура" в ВПК.
2. Провести в 2019 році огляду оборонно-промислового комплексу України задля оцінювання стану і готовності оборонно-промислового комплексу стосовно задоволення потреби сектору безпеки і оборони в озброєнні, військовій та спеціальній техніці.
Станом на сьогодні в країні не проводився Огляд оборонно-промислового комплексу України. Відповідно не можливо здійснювати планування як в ОПК, так і для сектору безпеки та оборони в цілому. Тому треба оцінити можливості (існуючі та потенційні) підприємств ОПК всіх форм власності стосовно задоволення потреб сектору безпеки і оборони в озброєнні, військовій та спеціальній техніці, та стосовно здатності постачання на зовнішні ринки.
3. Розробити та винести на розгляд проект Закону України «Про особливості перетворення державних унітарних комерційних підприємств оборонно-промислового комплексу в акціонерні товариства та їх приватизації» (проект закону про корпоратизацію та приватизацію в ОПК підготовлений експертами та готовий до розгляду).
Даним Законом необхідно врегулювати особливості правового, економічного та організаційного регулювання перетворення державних унітарних комерційних підприємств оборонно-промислового комплексу в акціонерні товариства, особливості приватизації об’єктів державної власності в оборонно-промисловому комплексі, особливості управління і розпорядження їх майном, та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.
Метою даного Закону повинно бути визначити:
- формування передумов для збереження та підвищення конкурентоспроможності товариств оборонно-промислового комплексу на внутрішніх та зовнішніх ринках шляхом залучення обігових коштів на технічне переоснащення, виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;
- визначення особливостей корпоратизації об'єктів державної власності в оборонно-промисловому комплексі;
- визначення особливостей приватизації об'єктів державної власності в оборонно-промисловому комплексі, а також використання коштів, отриманих від приватизації, на фінансування заходів, передбачених Стратегією розвитку оборонно-промислового комплексу України, затвердженими у встановленому порядку програмами реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України та програмами розвитку озброєння та військової техніки та/або іншими програмами щодо розвитку складових сектору безпеки і оборони;
- визначення особливостей створення та діяльності наглядових рад та інших органів публічних акціонерних товариств, які створюються в процесі корпоратизації державних унітарних підприємств оборонно-промислового комплексу, з урахуванням необхідності входження до складу наглядової ради незалежних членів у кількості не менш 1/3 її повного складу;
- визначення особливостей призначення (обрання) незалежних членів наглядових рад публічних акціонерних товариств оборонно-промислового комплексу;
- залучення стратегічних інвесторів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом;
- впровадження корпоративні моделі управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі на основі стандартів Організації Європейського Співробітництва та Розвитку;
- підвищення ефективності функціонування об'єктів державної власності в оборонно-промисловому комплексі;
- розвиток та подальше зростання в Україні виробництва озброєння, військової та спеціальної техніки, ефективного використання накопиченого науково-технічного та виробничого потенціалу, підвищення позицій на світовому ринку озброєння, військової та спеціальної техніки.
4. Розробити проект нової редакції ЗУ «Про державне оборонне замовлення» (проект закону підготовлений експертами та готовий до розгляду).
Новий закон Про ДОЗ необхідно розробити та схвалити на виконання положень Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, та Стратегічного оборонного бюлетеню (СОБ). Відповідно до завдань СОБ (оперативна ціль 2.6.) передбачено удосконалення механізму формування та виконання державного оборонного замовлення.
Реформа сфери державного оборонного замовлення також направлена на гармонізацію національного законодавства у цій сфері зі стандартами ЄС та країн-членів Альянсу НАТО, зокрема на виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами (гармонізацію з основними положеннями ДИРЕКТИВИ 2009/81/ЄС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 13 липня 2009 року про координування процедур укладення окремих видів контрактів на виконання робіт, закупівлю товарів і надання послуг у сфері оборони та безпеки, та про внесення змін до Директив 2004/17/ЄС та 2004/18/ЄС); дані заходи регламентовано постановами Кабінету Міністрів – розпорядженням КМУ №175-р від 24.02.2016 та постановою КМУ № 1106 від 25.10.2017.
Реформа також направлена на виконання завдань та заходів наступних документів:
- постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 366-6 «Про затвердження Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2021 року»;
- розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 442-р «Про схвалення Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2028 року» та інш..
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16540
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5717
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4126
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 3609
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3361