Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Схемакорумпованої діяльності наразі очевидна: саме влада та промисловики сьогодні іє найголовніші браконьєри. Вони перевищують дозволені квоти в десятки разів і недають змоги проконтролювати реальні об’єми виловленої риби.
А все тому,що ми й досі ходимо по колу і зараз знову повернулися до відправної точкиреформування рибної промисловості. Поглинання, роздрібнення на ласі шматки тапродаж водних ресурсів за максимальною вартістю, яка не потрапляє до державногобюджету - це ті хижацькі закони великого бізнесу, що давно прижилися в Україні.
Насправдінаша країна має значний потенціал в сфері забезпечення світу продуктамихарчування і, особливо, продуктами аквакультури.
На сьогодні Українаімпортує близько 75% рибної продукції, і враховуючи незначне зростання в обсязівилову та неефективне використання наявних ресурсів, ця цифра буде лишезростати.
До того ж,якщо враховувати прогресивну тенденцію споживання риби та рибних продуктів,попит на цю продукцію зберігатиметься на достатньо високому рівні.
Виробництво рибноїпродукції в Україні в результаті збільшить рівень продовольчої безпеки тавідновить підприємництво аквакультури в країні. Маючи підтримку держави тареальну програму дій, ми зможемо вивести рибну галузь у лідери аграрногокомплексу.
Для цьогопотрібна політична воля і укорінення в економічній політиці азів екологічноїкультури. Зараз не бачимо ні її провідників, ні державницького бачення.
Водночас,маємо чіткій план подолання «рибної кризи».
Будемо діятиі віримо в підтримку однодумців!
15.02.2016 23:26
Хижацькі закони рибного бізнесу: час зупинити знищення природи!
Поглинання, роздрібнення на ласі шматки та продаж водних ресурсів за максимальною вартістю, яка не потрапляє до державного бюджету - це ті хижацькі закони великого бізнесу, що давно прижилися в Україні.
Чому вУкраїні штрафують за вудочку та виловлені декілька рибин, а тих, хтонаживається на тоннах незаконно отриманої риби зовсім не чіпають?Схемакорумпованої діяльності наразі очевидна: саме влада та промисловики сьогодні іє найголовніші браконьєри. Вони перевищують дозволені квоти в десятки разів і недають змоги проконтролювати реальні об’єми виловленої риби.
А все тому,що ми й досі ходимо по колу і зараз знову повернулися до відправної точкиреформування рибної промисловості. Поглинання, роздрібнення на ласі шматки тапродаж водних ресурсів за максимальною вартістю, яка не потрапляє до державногобюджету - це ті хижацькі закони великого бізнесу, що давно прижилися в Україні.
Насправдінаша країна має значний потенціал в сфері забезпечення світу продуктамихарчування і, особливо, продуктами аквакультури.
На сьогодні Українаімпортує близько 75% рибної продукції, і враховуючи незначне зростання в обсязівилову та неефективне використання наявних ресурсів, ця цифра буде лишезростати.
До того ж,якщо враховувати прогресивну тенденцію споживання риби та рибних продуктів,попит на цю продукцію зберігатиметься на достатньо високому рівні.
Виробництво рибноїпродукції в Україні в результаті збільшить рівень продовольчої безпеки тавідновить підприємництво аквакультури в країні. Маючи підтримку держави тареальну програму дій, ми зможемо вивести рибну галузь у лідери аграрногокомплексу.
Для цьогопотрібна політична воля і укорінення в економічній політиці азів екологічноїкультури. Зараз не бачимо ні її провідників, ні державницького бачення.
Водночас,маємо чіткій план подолання «рибної кризи».
Будемо діятиі віримо в підтримку однодумців!
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
Топ за тиждень
Популярне
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13371
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 12568
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5161
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4436
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4066
Контакти
E-mail: [email protected]