Битва за Протасів Яр виграна, але війна ще продовжується
Зараз ключовий момент, коли Київ може повернути це у комунальну власність не в останню чергу за допомогою місцевої громади.
Протасів Яр - одне з наймальовничіших місць Києва. На 22 гектарах землі зберігся дикий ліс, який може стати регіональним ландшафтним парком для відпочинку киян. З початку 2000-х земельні ділянки на території Протасового Яру були віддані в оренду під забудову та передані у приватну власність. Зараз ключовий момент, коли Київ може повернути це у комунальну власність не в останню чергу за допомогою місцевої громади.
З 1966-го року Протасів Яр був ландшафтним парком та відповідно зеленою зоною. Статус, що забороняв його забудову, було скасовано в 2002 році. Відповідні зміни тоді закріпили у генплані міста. 22 гектари землі протягом кількох років були віддані у приватні руки, зокрема, частина території опинилася в оренді у будівельної компанії з Дніпра. Завдяки зусиллям громади Протасового Яру вдалося зупинити будівництво багатоповерхового житлового комплексу, хоча суди в апеляціях ставали на сторону забудовника. У ЗМІ активісти розповідали про те, що їм погрожували та пропонували гроші, щоб вони не продовжували протистояння. Тобто варто розуміти, що на якомусь етапі була справжня війна. Зрештою громаді вдалося у червні цього року виграти процес, який вже оскарженню не підлягає - подальша забудова є незаконною.
28 липня два важливих рішення були ухвалені у Київраді. Перше - це повернення Протасовому Яру статусу зеленої зони у генплані міста, а друге - це погодження клопотання громади про створення на цьому місці ландшафтного парку. За цими рішеннями почнеться юридична та наукова робота з розробки документації, а далі місто повинно вступити у переговори з землевласниками, адже з 22 гектарів в оренді перебували лише 6 гектарів, які вдалось повернути за рішенням суду.
Власниками майже 3/4 території Протасового Яру є столична компанія, що, зокрема, володіє великою мережею АЗС. Варіанти розвитку переговорів можуть бути наступними: компанія добровільно передає місту цю земельну ділянку або ж місто викуповує її за символічну вартість, бо свого часу 16 гектарів землі були передані з порушенням законодавства. Які шанси, що приватна компанія на це погодиться? Майже ніяких, тому буде судовий процес.
Паралельно з цим, переконаний, що в найближчі тижні орендар-забудовник спробує оскаржити рішення Київради у суді. Отже, що ми отримаємо: два паралельні судові процеси проти громади та місцевої влади від колишніх орендарів та поки що власників земельної ділянки та знову ж таки - ризик погроз фізичної розправи з активістами. За оптимістичних прогнозів створення ландшафтного парку може зайняти три роки. Якщо доведеться проходити всі судові інстанції - навіть сім.
Варто зрозуміти, що забудувати земельну ділянку все одно не вийде. Вона отримає законодавчий захист. Це як у європейських країнах: ви берете в оренду середньовічний палац, але змінити фасад та зробити надбудову у два поверхи все одне не вийде.
Як виглядатиме ландшафтний парк Протасів яр? Зараз цим питанням займається місцева громада. Необхідно зберегти дикий ліс та рекреаційні зони без капітального будівництва. Максимум, що там може бути - це лавки, які не будуть шкодити екосистемі. Також там планують встановити сонячні батареї, які будуть забезпечувати освітлення та підсвітку на оглядовому майданчику з якого видно історичну частину Києва. Логіка полягає в тому, що, якщо залишити повністю дикий ліс, то рано чи пізно хтось знову купить ділянку або отримає її через суд.
Хто буде утримувати парк? Завдання міста - повернути всю територію у комунальну власність. Водночас громада Протасового Яру, яка є ініціатором та рушійною силою проекту, веде перемовини з кількома державними компаніями, а також однієї приватною міжнародною, щоб благоустрій та подальше утримання парку вони взяли на себе або ж розділили між собою. Це має бути іміджевий проект.
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13472
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 13352
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5178
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 4676
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4663