Європейські проєкти з е-CMR: досвід використання
Аналіз наявних локальних європейських проєктів з використанням електронної міжнародної товарно-транспортної накладної (e-CMR).
Європейські цифрові платформи з використанням документообігу міжнародної електронної товарно-транспортної накладної (e-CMR) надають бізнесу зручне робоче середовище: всередині можна формувати взаємодії між учасниками процесів, виконувати робочі завдання, пришвидшуючи однакові процеси у порівнянні з веденням справ на папері у десятки та сотні разів. Цифрові рішення допомагають у роботі з великими даними, надають змогу їх швидко обробляти. Крім того, цифровий інструмент може бути центром до побудови шляхів взаємодії між контрагентами різних країн завдяки уніфікованим та доступним правилам використання системи.
Та за відсутності єдиного централізованого рішення цього досягти вкрай важко. Приватні структури, пропонуючи, до прикладу, свої послуги, мають різні вимоги та технічні характеристики до взаємодії. Відтак, поява єдиного централізованого електронного рішення повинна спростити процес ведення справ цілій сфері бізнесу конкретної країни.
Україна, не поступаючись за рівнем діджиталізації західним партнерам, теж цифровізує ключові сфери надання державних послуг. Сфера перевезення вантажів автомобільним транспортом не стала винятком.
У сфері транспорту та перевезень країни Європи та Центральної Азії, що є учасниками Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) та Додаткового протоколу до неї, який дозволив застосування електронної накладної, розробляють або ж ще шукають можливості для розробки власних національних систем з документообігу електронної міжнародної товарно-транспортної накладної.
Варто зауважити, що наразі усі наявні системи e-CMR мають локальний характер, адже немає єдиної для всієї Європи системи та домовленостей щодо взаємовизнання національних систем з кожною державою регіону: для цього сторони мають погодитися на використання тієї чи іншої системи та аспектів перевезення, як того вимагає стаття 5 КДПВ.
Як відомо, до появи Додаткового протоколу до КДПВ країни та учасники процесу автомобільних вантажних перевезень не могли використовувати електронний варіант міжнародної товарно-транспортної накладної. Проте, Додатковий протокол про електронну накладну набрав чинності 5 червня 2011 року. У 2017 році Центр сприяння торгівлі та електронного бізнесу ООН розробив перші специфікації до використання бізнесом e-CMR. Того ж року відбулася перша тестова поїздка.
Перевезення з використанням e-CMR відбулося 19 січня 2017 року завдяки системі SETIR. Іспанська міжнародна транспортна асоціація ASTIC (розробники системи), французька асоціація FNTR та IRU (Міжнародний союз автомобільного транспорту) спільно працювали над її організацією.
Перед початком подорожі компанії провели процес реєстрації транспортних даних, їх сертифікацію та цифрову передачу за допомогою QR-кодів типу та умов вантажоперевезення між вантажовідправником та перевізником.
Маршрут протяжністю 1300 км з використанням e-CMR відбувався з вантажівкою з апельсинами, що належала іспанському перевізнику Primafrio. Автомобіль, що вирушив з іспанської Уельви, перетнув кордон з Францією в Пертусі та дістався до Перпіньяну у Франції. Це поклало початок історії з перевезеннями за участі електронних накладних.
Регіон Бенілюкс
У Бенілюксі 2018 року розпочали трирічний пілотний проєкт е-CMR. Нідерланди прогнозували економію у розмірі 180 мільйонів євро на адміністративних витратах та до 15 000 зекономлених піддонів паперу щорічно (що достатньо для заповнення 600 вантажівок).
Випробування Бенілюксу є одним із кроків до ширшого використання e-CMR в Європі. Пілотний проєкт дозволить країнам Бенілюксу отримати досвід транскордонних операцій з електронною CMR, випробування повсякденних процедур та практичного використання, а також дасть можливість оцінити правову базу та інфраструктуру, необхідну для застосування e-CMR.
Зважаючи на успішність проєкту та його актуальність у часи пандемії, реалізацію було продовжено до 2025 року.
Жива лабораторія AEOLIX
AEOLIX – це трирічний проєкт, що співфінансується Європейським Союзом за програмою «Горизонт 2020». AEOLIX залучає вантажовідправників, транспортні компанії, постачальників послуг, операторів терміналів, органи державної влади та підтримує галузі ІКТ, фінансів, юридичних компаній, виробників.
AEOLIX має проєкти — «живі лабораторії» (living lab), де проходить тестування масштабних проєктів. Жива лабораторія №12 призначена для тестування e-CMR. 5 країн входять в 12 living lab AEOLIX.
Проєкт демонструє потенціал цифровізації транспорту та його внесок у збільшення видимості національних та транскордонних операцій по всій Європі у всьому ланцюжку поставок через використання цифрових вантажних транспортних документів.
У фокусі кілька транспортних коридорів Європи, які є критично важливими для мереж вантажних перевезень.
У вантажних перевезеннях використання цифрові технології потрібні для зменшення операційних та адміністративних витрат та помилок, а також ефективного застосування законодавства.
Результатами проєкту стали:
• скорочення операційної роботи шляхом зменшення введення однотипних даних,
• відсутність обробки паперу,
• відсутність обміну факсами / листами / сканами,
• відсутність архівування паперових документів,
• швидше виставлення рахунків,
• доступ до інформації у режимі реального часу,
• підтвердження доставки,
• екологічність операцій: завдяки меншій кількості використаних аркушів паперу економляться 135 тонн деревини.
У підсумку, проєкт оцінено як високоперспективний та готовий до впровадження.
Проєкт від DIGINNO
Між країнами Балтики щодня перевозяться тисячі вантажів, які супроводжуються інформацією, документацією, ліцензіями та іншою інформацією, що стосується як власників вантажів, транспортних компаній, так і органів державної влади. Використання паперової документації значно обтяжує ці процеси.
Проєкт з утворення системи e-CMR допомагає прискорити перехід країн регіону Балтійського моря до єдиного цифрового простору. Вирішуються три загальні проблеми: використання інформаційно-комунікаційних технологій у діловому секторі, інновації та сумісність державних послуг, а також співпраця та координація цифрової політики на макрорегіональному рівні. Одним з учасників проєкту стала українська компанія ППЛ 33-35.
Транскордонне тестування прототипів було проведено у всіх країнах-учасницях у серпні-вересні 2020 року у співпраці з урядовими установами (податковою та митною радою, поліцією, дорожньою адміністрацією тощо) разом з сектором постачальників послуг та автомобільних перевізників.
Тестування передбачало дистанційне керування eCMR з офісів, придорожні перевірки та тестування під час використання дорожніх та прикордонних камер. Одним із подальших кроків, зафіксованих у фінальному звіті, є долучення до проєкту України.
Висновки
Як можна побачити з реальних прикладів, європейські регіональні проєкти з використанням e-CMR в однаковій мірі демонструють високий ступінь успішності та зручності, економії коштів учасників перевезень та екологічності електронних накладних. Україна, як держава, що вже долучилася до Додаткового протоколу про електронну накладну, уже розпочала консультації щодо утворення власної системи e-CMR.
Зокрема ініціатива EU4Digital має концепцію з орієнтовними термінами щодо впровадження e-CMR в Україні в рамках побудови цифрових транспортних коридорів. Очікується, що пілотування проєкту стане можливим у другому півріччі 2023 року.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.
- Відкритий лист до Президента України В.А. Зеленського Вільям Задорський вчора о 22:34
- Демографічна криза в Україні – можливі шляхи подолання Дмитро Соболєв 13.06.2025 15:39
- Катівні на окупованих територіях: системна практика чи випадкові злочини Костянтин Автухов 13.06.2025 15:01
- Формальність чи реформа розподілу видатків на оплату праці в державних органах Андрій Заболотний 13.06.2025 13:41
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці Ігор Шевцов 13.06.2025 10:08
- Конкурс без поваги до суспільства Євген Магда 13.06.2025 09:40
- Книги vs гаджети – конкуренція чи синергія? Віктор Круглов 13.06.2025 00:52
- Законопроєкт 4380 – це про повагу до гідності людини та розвиток громад, а не про прибуток Лариса Білозір 12.06.2025 19:15
- Задонатили на армію чи волонтерам? Можете повернути частину податку Юлія Мороз 12.06.2025 14:51
- Як електронний документообіг трансформує великі компанії: досвід, що працює Олександр Вернигора 12.06.2025 10:17
- Як правильно обрати тип експертизи для ювелірних виробів: поради експерта Віктор Худоченко 11.06.2025 18:25
- Что грозит отсрочке студентов от мобилизации: анализ законопроекта №13193 Віра Тарасенко 10.06.2025 22:13
- На сцену виходить Дональд Федорович, в руках тримає череп Дана Ярова 10.06.2025 19:35
- Неочевидні деталі, від яких залежить успіх івенту Олексій Куліков 10.06.2025 13:46
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта Юрій Григоренко 10.06.2025 12:46
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 193
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін 161
- Конкурс без поваги до суспільства 130
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта 127
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання 114
-
ВАКС затвердив найбільшу угоду про визнання винуватості в історії України
Бізнес 27019
-
Ізотоп Іран-235 і напіврозпад світової системи
Думка 14558
-
Через Раду намагаються протягнути нову "соєву правку"
Бізнес 11035
-
Вавриш: один із партнерів забрав гроші з рахунків і втік за кордон
Бізнес 9159
-
Reuters: Росатом і китайська CNNC збудують перші ядерні електростанції в Казахстані
Бізнес 9039