Кримінальна відповідальність юридичних осіб
У якому випадку юридична особа несе кримінальну відповідальність і яка форма відповідних примусових заходів? Які законні підстави до такої відповідальності
Верховна Рада України передбачилазаходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб,доповнивши Кримінальний кодекс України розділом ХІV.
Почну незвичним чином, від найбільш розповсюджених форм злочинноїдіяльності, які можуть виступати передумовою кримінальної відповідальностіюридичної особи: легалізації доходів і корупційних діянь, і до загальнихположень кримінальної відповідальності юридичних осіб.
Відповідно до ст. 96-3 КК України підставоюдля застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересахюридичної особи злочинів, передбачених у статтях 209 (легалізація доходів), 306(легалізація доходів від незаконного обігу наркотичних речовин), 369 (даванняхабара) і 369-2 (зловживання впливом) цього Кодексу.
Під уповноваженими особами юридичної особи законрозуміє службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно дозакону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти відімені юридичної особи.
Враховуючи, що до службової особи юридичної особивідноситься навіть комірник і начальник цеху, коло уповноважених осіб юридичноїособи визначено досить широко. Зокрема, до уповноважених осіб відносяться представникиза довіреністю або іншим договором.
Наголошу, законодавцем не визначено, що діяльністьуповноваженої особи має відбуватися згідно формального дотримання статутноїкомпетенції або з відома власників юридичної особи, тобто за наявності умисноїабо необережної вини вищого керівного органу юридичної особи. Чи дотримується вцьому випадку конституційний принцип, за яким юридична відповідальність маєіндивідуальний характер, питання риторичне. Однак зазначені положеннякримінального закону необхідно враховувати, особливо в частині проведенняокремих операцій з легалізації доходів, наприклад, певними банківськимипрацівниками, які діяли з власної ініціативи.
Кримінальних кодекс передбачає за вчинення уповноваженоюособою від імені та в інтересах юридичної особи злочинів, передбачених устаттях 209 (легалізація доходів), 306 (легалізація доходів від незаконногообігу наркотичних речовин), 369 (давання хабара) і 369-2 (зловживання впливом)цього Кодексу штраф від 85 тис. до 1 275 тис. гривен, в залежності відтяжкості злочину та обставин, що впливають на визначення розміру штрафу.
Загалом, перелік предикатних деліктів за ст. 96-3 ККУкраїни, які виступають передумовою до застосування кримінально-правовихзаходів до юридичних осіб, із зазначенням статей Особливої частини кримінальногокодексу, є вичерпним: злочини щодо основ державності та національної безпеки,терористична діяльність, викрадення людини, корупційні діяння, злочинналегалізація доходів і окремі злочини проти безпеки людства (геноцид, веденняагресивної війни тощо). Види відповідальності юридичних осіб: штраф іпримусова ліквідація з конфіскацією усього майна юридичної особи. При чому,перелік предикатних злочинів, за які допускається ліквідація, вичерпновизначено ст. 96-9 КК України. Зауважу, за кримінальним процесуальним законом кримінальне провадження як щодо юридичної особи, так і фізичної особи, яка вчинила відповідне предикатне правопорушення, та притягається за нього до відповідальності, має розглядатися судом одночасносно.
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун вчора о 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз вчора о 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш вчора о 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк вчора о 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський вчора о 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін вчора о 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нерозподілений прибуток КІКів: як законно уникнути податку в 23% в Україні Ростислав Никітенко 15.04.2025 10:41
- Індустріальні парки як інструмент економічного зростання регіонів та країни Дмитро Соболєв 14.04.2025 14:23
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? Ольга Оніщук 14.04.2025 13:00
- Що робити під час обшуку на підприємстві: поради адвоката для бізнесу Сергій Пагер 14.04.2025 09:39
- Нація вбивць Георгій Тука 14.04.2025 08:43
- Час переосмислювати підходи: що НБУ може взяти з робіт Олів'є Бланшара? Олексій Бахтінов 14.04.2025 00:48
- Нація вбивць 351
- Актуальність застосування штучного інтелекту (ШІ) у сучасній юридичній практиці в Україні 285
- Професії зникають, навички – у тренді 125
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 117
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 108
-
Вперше в історії українка стала володаркою титулу "Міс США-2025": фото
Життя 37814
-
Алхім, Саша Бо, Юлічка Верба: чому блогери масово позбавляються губ та інших б’юті-ін’єкцій
Життя 17715
-
Позіхання може бути небезпечним сигналом дефіциту сну: експерти пояснюють чому
Життя 13083
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 11814
-
Bloomberg: Курс рубля з початку року зріс на 38%. Це погано для російського експорту
Фінанси 11360