Ремонт рентгенапарату - роботи чи послуги?
Порушуйте, і вам за це нічого не буде!
Даний блог можна віднести до "шкділивих порад". Чому можна порушувати законодавство в сфері закупівель та не перейматись? Чому вам, лікарні, не можна покладати відповідальність за визначення процедур закупівель на Департаменти/Управління охорони здоров’я? Чому аудиторська служба не працює?
Давайте розберемось.
В минулому році я повідомляла про порушення Дитячою клінічною лікарнею №3 Солом’янського району м. Києва закупівельного законодавства при «ремонті» рентгенапарату на майже півтора мільйони гривень. Закупівля проведена ще наприкінці 2017 року.
Замовник (Лікарня) визначив закупівлю як роботи, а саме капітальний ремонт рентгенапарату. Разом з тим, проаналізувавши кошторис, було встановлено, що вартість комплектуючих, обладнання перевищує вартість надання послуг на його монтаж та встановлення.
Отже, дана закупівля мала б проводитися як закупівля послуг, а не робіт. А керуючись вартісними межами Закону про публічні закупівлі, та передбачену вартість послуг від 200 тис. грн., дана процедура мала б бути відкритими торгами.
Оскільки замовником безпідставно застосовано допорогову процедуру закупівлі, що є порушенням законодавства в сфері закупівель, відповідальні особи Лікарні мають сплатити штраф – від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Але не в нашій державі:)
Північний офіс Держаудитслужби здійснив плановий контрольний захід у Лікарні.
Однак, цей захід нічим не завершився.
В поясненнях Північному офісу голова тендерного комітету Лікарні повідомила, що оскільки Департамент охорони здоров’я у довідці передбачив перерозподіл видатків бюджету на капітальний ремонт рентгенапарату, то тендерним комітетом це було розцінено як «робота» й виходячи з суми менше 1,5 млн. грн. як «допорогова закупівля».
Тобто, винен Департамент охорони здоров’я? Але ж Закон про публічні закупівлі покладає повну відповідальність за порушення його вимог на членів тендерного комітету замовника.
Також голова тендерного комітету Лікарні вказала, що через необачність відповідальної особи – економіста було помилково визначено невірний код предмету закупівлі, але притягнути до відповідальності на даний час немає можливості, оскільки вона звільнилась за власним бажанням у листопаді 2018 року.
Я направляла свої листи до Лікарні ще в квітні минулого року, отже, відповідальнім за закупівлю особам ще в квітні було відомо про порушення законодавства при проведенні закупівлі «ремонту».
Північний офіс зазначив, що звільнення економіста не спростовує допущеного порушення, але за результатом ревізії жодних протоколів про адміністративне правопорушення органом фінансового контролю не складено.
Офіс ДАСУ вказав, що оскільки в період ревізії їхню вимогу надати персональні дані членів тендерного комітету Лікарні проігноровано, Північний офіс звернувся із листами до голови, секретаря та членів тендерного комітету Лікарні з’явитись для надання даних та скласти протоколи про порушення. Але! Члени тендерного комітету не з’явились.
І все.
На цьому свою роботу орган фінансового контролю завершив.
Що хочеться відмітити? Ми можемо вносити зміни до законодавства, коригувати повноваження контролюючих органів – надавати/прибирати функції, підвищувати розміри штрафних санкцій за порушення законодавства, але чи буде воно працювати?
Чи будуть сторони закупівельного процесу здійснювати закупівлі ефективно?
Замовники, будьте вкрай уважними при плануванні своїх закупівель, не сподівайтеся на департаменти/управління охорони здоров’я, адже врешті-решт, відповідальність за порушення вимог законодавства покладено на вас.
Ну і сподіваюсь, мої «шкідливі поради» трохи «допоможуть» вам у взаємовідносинах з органами фінансового контролю :)
Я Руденко Тетяна, Координатор центру реагування на порушення у закупівлях в місті Києві та Київської області, місті Львові та Львівській області. Цей блог створено для поширення інформації про виявлені порушення замовників і учасників процедур закупівель сфери охорони здоров’я регіонів.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
23915
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 16848
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 11138
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11062
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5415