Професійне вигорання юриста: як розпізнати та що з ним робити
Проблема професійного вигорання є вкрай важливою проблемою, особливо, в час війни.
Дотепер в суспільстві ще є достатньо поширеним стереотип щодо того, що психологічних проблем не існує, психологи нікому не потрібні, а депресія та апатія є нічим іншим як примітивною спробою не працювати.
Буду відвертою - достатньо довго я і сама була прибічницею теорії того, що людина може все. Питання лише в силі волі та мотивації. А ті люди, хто не може примусити себе працювати - просто морально слабкі. Протягом 18 років своєї практики є вважала саме так, аж допоки я сама не зіштовхнулась з професійним вигоранням.
В цій статті я розповім про власний досвід роботи з цією проблемою.
Всесвітня організація охорони здоровʼя визначає психологічне вигорання як «непереборний синдром хронічного стресу, що виник на робочому місці, і з яким людина вже не може впоратися». Цей стан визначається такими симптомами:
- почуття втоми чи виснаження;
- почуття відстороненості від роботи або негативні емоції, що виникають від думки про роботу;
- заниження професійних досягнень, почуття некомпетентності, зниження продуктивності праці.
Згідно з дослідженням Фонду Бетті Форд за 2016 рік та Комісією Американської асоціації адвокатів з програм допомоги адвокатам, 21 відсоток ліцензованих, працюючих адвокатів має проблемами з алкоголізмом, 28 відсотків страждають від певного рівня депресії та 19 відсотків борються із симптомами тривоги.
І це ми говоримо за юристів, які живуть у країнах, де немає війни. У випадку українських юристів війна ще більше поглибила загальний рівень стресу, в тому числі і серед юристів.
У моєму випадку найбільше спрацював саме фактор війни. Раптово зникло бажання професійно розвиватись. І найголовніше - зникла та «іскра», яка запалювала професійний азарт до перемог, нових справ та цікавих клієнтів.
В цьому випадку абсолютно не ефективно працювати з силою волі, змушуючи себе до роботи. Звичайно, що таким чином можна отримати певні результати, але рівень витрат енергії на це буде просто колосальним. Наприклад, якщо у звичайному режимі ви складаєте відзив за 3 години, то спроби скласти аналогічний документ в стані професійного вигорання може потребувати від вас кількаденних зусиль.
Саме тому з цим станом потрібно працювати.
Якщо говорити про те, що спрацювало в моєму випадку:
- я не вимагала від себе супер ефективності. Залишила собі лише ту роботу, яку обʼєктивно могла виконати в передбачені строки. Інші питання делегувала партнерам;
- спорт. Багато спорту та активності. Інколи за день мені вдавалось проходити до 20 км;
- мінімізація заходів та навчань;
- робота з людьми та проєктами, які надихають. Виключення будь-якого токсичного спілкування;
- заняття тими речами, які надихають. В моєму випадку це було читання та малювання;
- в цілому я була готова до будь-якого результату. В тому числі до того, що я піду з професії і повністю зосереджусь на підприємництві. Ця думка мене лякала, але я розуміла, що не зможу залишатись в професії, якщо не віднайду мотивацію, яка запалювала мене на початку карʼєри;
- я дала собі час. Не пришвидшувати себе та не примушувала робити те, що не хотіла.
Як наслідок - всі ці правила спрацювали і я нарешті знову почала відчувати радість від адвокатської роботи та твердо вирішила продовжувати розвиватись саме в цьому напрямку.
Я дуже сподіваюсь, що мій досвід допоможе всім тим юристам, хто наразі ще знаходиться в цьому стані. І памʼятайте, що робота повинна приносити нам радість.
Якщо ж все-таки в процесі роботи над собою ви виявите, що дійсно хочете змінити вектор професійного розвитку, то намагайтесь сприймати це не через призму можливих труднощів, а як можливість якісно змінити своє життя і дійсно насолоджуватись своєю роботою.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 703
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 28835
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27041
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24478
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8132
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7118