Держава vs Бізнес
Держава переживає важкі часи економічної кризи, тому її винахідливість із наповнення скарбниці досягла небувалих масштабів.
Робиться це за допомогою вже порослого поганою славою механізму блокування податкових накладних, причому з таким відвертим нахабством, що призвело до спільного обурення бізнесу.
Як інструмент працює?
Усі підприємства повинні реєструвати податкові накладні під час роботи з контрагентами – це стандартна процедура, без якої операція неможлива. З початку 2020 року, окрім масових позапланових перевірок, ДФС активно блокує податкові накладні за допомогою системи моніторингу та робить це з особливим азартом. Як правило, реальна причина такого блокування у рішенні не вказується, як і необхідний перелік документів для розблокування накладної.
Бухгалтер розгублено знизує плечима, і тут зовсім не в компетенції бухгалтера.
Хто не ризикує...
Однією з основних причин блокування накладних є так звана «ризикованість операцій платника податків». При цьому у рішеннях ДФС не вказується, у чому саме проявляється ризикованість, а критерії такої ризикованості, затверджені Постановою КМУ №1165, сформульовані так розмито, що їх можна застосувати до будь-якої операції чи компанії (було б бажання, а бажання є).
Годівниця для можновладців
Держава таким чином створила узаконену «годівницю», а фіскали отримали ефективний гачок для здирства. При цьому заповітною золотою рибкою може стати кожна потенційно прибуткова компанія та операція на круглу суму. Саме за таких умов є великий ризик того, що ваша операція не пройде фейс-контроль системи автоматичного моніторингу, покликаної визначати ризикові операції.
Наслідки для підприємства неабиякі: зупиняється весь бізнес-процес, контрагент втрачає можливість скористатися податковим кредитом, а компанії змушені сплачувати подвійні податки. За такого навантаження робота бізнесу ітиме на шкоду.
Серед компаній, що попалися на такий гачок, вже відома неофіційна схема вирішення питання, яку пропонують працівники фіскальних органів. За інсайдерською інформацією комісійні їх допомогу становлять 2,5 – 3 % від валового обсягу операції.
Оскарження ж в адміністративному порядку на законних підставах не веде до результату, а судовий процес може розтягнутися на 4-5 місяців. Тому багатьом компаніям доводиться йти на такі компроміси із совістю.
Складно заперечувати очевидне: подібні ноу-хау топлять і так слабкий український бізнес і добивають ті компанії, які й так ледве тримаються на плаву. Так, замість державної підтримки у вигляді компенсацій та пільг за вимушений простий, український бізнес зазнає постійного тиску.
Проблема ще й у тому, що постраждалі компанії з очевидних причин не готові говорити про проблему публічно, але коли фіскальний рекет став проблемою глобального масштабу, мовчати вже не стало сил. Тому обурені представники бізнесу за допомогою великих бізнес-асоціацій нещодавно звернулися до держави (КМУ, Міністерства фінансів та ДПС України) з вимогою припинити свавілля: https://eba.com.ua/pochastishaly-vypadky-blokuvannya-reyestratsiyi-pdv-nakladnyh-eva/
Сподіваємось, що нас почують! А українському бізнесу зараз залишається сказати одне: «Дякую, що живий!».
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 703
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 28835
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27041
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24478
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8132
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7118