Мирні зібрання "по-європейськи"
"Кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об’єднання з іншими особами. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням,за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві" - стаття 11 Конвенції про захист прав
«Кожен має право насвободу мирних зібрань
ісвободу об’єднанняз іншими особами.
Здійсненняцих прав не підлягає жодним обмеженням,
завинятком тих, що встановлені законом і є необхідними
в демократичному суспільстві» -
стаття11 Конвенції про захист прав
таосновоположних свобод.
Так, друзі, виглядає демократія.Лише виняткові обставини дозволяють національному законодавству обмежуватиправо на свободу мирних зібрань, практикаЄвропейського суду з прав людини рухається у напрямку звуження повноваженьдержавних структур, а не свобод громадян.
Прошуознайомитись з уривками рішення Палати Європейського суду з прав людини усправі «Язар, Караташ, Аксой та Народна трудова партія проти Туреччини».
«Суд погодився, що принципи, заякі виступала НТП (Народна трудова партія), як-от право на самовизначення та визнання мовних прав, не суперечили як такі основоположнимпринципам демократії».
«Суд також зауважив, що, навіть увипадку, коли пропозиції, висунуті напідставі таких принципів, можуть вступати в конфлікт з основними елементамидержавної політики або переконаннями більшості громадського загалу,інтереси належного функціонування демократії вимагають здатності політичних груп виносити ці пропозиціїна відкрите обговорення з метоюпошуку розв'язання проблем, які становлять загальний інтерес істосуються політиків будь-якого спрямування».
«Крім того, сувора, різкакритика, висловлена лідерами НТП стосовно певних дій збройних сил під часпроведення ними антитерористичної кампанії, не може сама по собі становитидокази того, що НТП треба ототожнювати зі збройними формуваннями, які вчиняютьакти насильства. Суд іще раз наголосив у цьому зв'язку, що межі дозволеної критики на адресу Уряду ширші, ніж межі критикина адресу приватної особи».
«У демократичній системі дії чи бездіяльність Уряду мають бутипредметом безпосереднього розгляду з боку законодавчих і судовихорганів, преси та громадськості.Суд не визнав переконливим, що, критикуючи дії збройних сил, парламентськідіячі — члени НТП та посадові особи цієї партії ставили іншу мету, крім тієї,щоб виконати свій обов'язокпривернути увагу до проблем своїх виборців.»
Кожна європейська держава маєспеціальний нормативний акт, що покликаний регулювати порядок проведення мирнихакцій протесту, а в незалежній вже 20 років Україні досі діє старюще положенняСРСР!!!
Усправі «Верєнцов проти України» Європейський суд пише таке:
«Суд також відзначає, що, якзагальновизнано, постанова Верховної Ради України «Про порядок тимчасової діїна території України окремих актів законодавства Союзу РСР» стосуєтьсятимчасового застосування законодавства Радянського Союзу, і досіпарламентомУкраїнине було введено в діюжодного закону, який би регулював порядок проведення мирних демонстрацій,хоча статті 39 та 92 Конституції чітковимагають того, щоб такий порядок було встановлено законом, тобто,актом парламенту України».
У2008 році проходить перше читання законопроект «Про порядок організації тапроведення мирних заходів» (реєстраційний № 2450). Цьому закону так і несудилось добратись до правового олімпу.
Іот нарешті, у відповідь на наполегливі пропозиції Парламентської асамблеї Ради Європи,Європейського суду з прав людини, Комітету міністрів Ради Європи та ООНукраїнські законотворці таки наважуються написати проект закону «Про свободумирних зібрань».
Законопроектвперше дає офіційне тлумачення поняттю «спонтанногомирного зібрання», як це власне і рекомендувала Венеціанська комісія.
Упроекті також маємо такі норми:
«Організатор мирного зібрання таінші особи мають право безперешкодно проводити у спосіб, не забороненийзаконом, агітацію, пов’язану з організацією і проведенням мирного зібрання, атакож закликати до участі в ньому.» І жодного слова проте, що така агітація може розцінюватись як акт екстремізму.
«Організатори та учасники мирнихзібрань, працівники органу внутрішніх справ сприяють професійній діяльностіжурналістів, працівників засобів масової інформації під час проведення мирнихзібрань.»
Такі не довелось прийняти за основу цей проект, чому???
Володимир Яворський, один зрозробників законопроекту, член правління Української Гельсінської спілки зправ людини на своїй сторінці у фейсбуці тоді зазначив: «Україна не перестаєдивувати: в цей четвер парламент має розглянути проекти законів про свободумирних зборів (2508а та 2508-1). Обидва підготовлені правозахисниками. Усяпрогресивна громадськість вимагає прийняття будь-якого за основу. І сьогоднідізнаюся, що БЮТ в особі Яценюка вирішили не голосувати за ці законопроекти, бо"не на часі"... права людини не на часі - з ними все добре,певно...при чому проект 2508а поданий Шевченко, Немирею та Луценко, що єдепутатами цієї фракції. І виходить, що цей проект підтримають тількирегіонали. Цілковитий абсурд української політики й чергова зневіра у здоровомуглузді опозиції».
Робіть висновки, дорогі.
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 730
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 302
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 106
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7700
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 6207
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5160
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4251
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3266