Чи варто оскаржувати наказ на податкову перевірку після її початку?
Пропоную детальніше розібратись чи варто окремо оскаржувати наказ на позапланову податкову перевірку, якщо орган вже допущений до її проведення.
Моя адвокатська практика нагадує мені майстерню реставратора: я працюю з дрібними деталями, намагаючись розгледіти кожну тріщинку в структурі податкового механізму. Іноді клієнти приходять із питаннями, що нагадують старі ребуси, на які відповідь має бути очевидною, але часто виявляється, що за простотою ховається цілий лабіринт. Ось таке питання: чи є доцільним окреме оскарження наказу на позапланову невиїзну перевірку, якщо орган уже допущений до її проведення?
Право на судовий захист: чи завжди це ефективно?
Конституція України дарує кожному право на захист у суді. Це фундаментальна гарантія, яка здається незламною. Але коли мова йде про податкові перевірки, цей фундамент іноді тріщить під вагою нормативних тонкощів.
Наказ на позапланову податкову перевірку — це акт індивідуальної дії. Його доля вирішується одразу після реалізації: як тільки перевірка розпочата, його дія вичерпується. У цьому аспекті наша правова система нагадує замкнуте коло. Судовий захист має бути ефективним, але чи може скасування такого наказу повернути платникові податків його права?
Практика Верховного Суду (справа № 580/2466/19, касаційне провадження № К/9901/32124/20 (ЄДРСРУ № 122555608)) каже: ні. У разі допуску до перевірки наказ уже "виконаний". Оскарження наказу окремо не впливає на правовий статус платника податків. Справжнє поле битви — це податкове повідомлення-рішення, яке контролюючий орган ухвалює за підсумками перевірки.
Чому суд не вважає окреме оскарження ефективним?
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 9-рп/2008 у справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
Механізм функціонує за принципом причинно-наслідкових зв’язків. Наказ на перевірку — це лише стартовий постріл, але не сам біг. Його скасування після допуску не вплине на кінцевий результат, а отже, не відновить права платника податків.
Така позиція має міцний правовий ґрунт. Якщо під час перевірки було допущено процедурні порушення, вони мають бути оцінені у контексті прийнятого податкового повідомлення-рішення. Наприклад, чи могли ці порушення вплинути на точність висновків перевірки? Якщо так — це вже вагомий аргумент для скасування наслідків перевірки.
Досвід інших країн: як це працює за кордоном?
Юридична практика Європи та США теж демонструє схожий підхід до податкових спорів. У Німеччині, наприклад, фіскальні органи суворо регламентовані, а перевірки ретельно документуються. Але навіть там окреме оскарження наказу на перевірку не є популярною практикою. Більшість спорів концентрується на фінальному рішенні податкових органів.
У США, де судова система більш ліберальна, платник податків може оскаржувати практично будь-яку дію податкової служби. Однак судді звертають увагу саме на те, чи порушення в процесі перевірки мали прямий вплив на кінцевий податковий обов’язок. Якщо ні — то такі скарги вважаються необґрунтованими.
Нюанси в українському контексті
Українське законодавство надає широкі можливості для захисту прав, але ці можливості треба використовувати розумно. Наприклад, якщо ви впевнені, що наказ був виданий із грубим порушенням процедури, варто задуматися: чи були ці порушення такими, що могли змінити зміст висновків перевірки? Якщо так, це може бути частиною аргументації в позові проти податкового повідомлення-рішення.
Також важливо пам’ятати про строки. Подача позову щодо наслідків перевірки потребує чіткого дотримання строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Чи є сенс оскаржувати наказ?
З одного боку, скасування наказу після допуску не має практичного сенсу: ви не відновите порушене право, бо перевірка вже відбулася. Але з іншого боку, якщо наказ містить серйозні порушення, які можуть вплинути на обґрунтованість рішень за результатами перевірки, ці аргументи мають бути використані.
Висновок: діяти стратегічно
Оскарження наказу — це не просто юридична процедура, це частина більшої стратегії. Перш ніж вдаватися до такого кроку, важливо оцінити перспективи справи. Ключовий момент тут — наскільки процедурні порушення вплинули на результати перевірки. Якщо ви відчуваєте, що система давить на вас несправедливо, пам’ятайте: судовий захист має бути не просто правом, а ефективним інструментом. А це вимагає стратегічного мислення і зважених рішень.
- Как отменить штраф за неявку по повестке Віра Тарасенко вчора о 11:52
- Що допомагає вистояти в нестабільні часи: де знайти опори? Інна Бєлянська 04.04.2025 16:39
- Перемога на полі бою: основа для реального миру Дмитро Пульмановський 04.04.2025 16:09
- Припинення дії свідоцтва на ТМ у звязку з її невикористанням Ганна Палагицька 04.04.2025 13:11
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 03.04.2025 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 03.04.2025 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 03.04.2025 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 03.04.2025 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 03.04.2025 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 03.04.2025 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 03.04.2025 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
-
Виробники майонезу переходять із соняшникової олії на ріпакову через мита Трампа
Бізнес 49981
-
Канада першою в G7 ліцензувала будівництво малого модульного реактора
Бізнес 12868
-
"Це катастрофа". Країна з найвищими митами від Трампа терміново готує делегацію до Вашингтона
Бізнес 6487
-
Боти, які збирають інформацію для штучного інтелекту, почали сповільнювати Вікіпедію
Бізнес 4799
-
Польський чиновник хоче порт в Одесі, щоб експортувати зерно в Африку без посередників
Бізнес 3663