Потенціал для міжнародного зростання
Плануючи розширення, перспективній компанії варто зважати на безліч чинників, аби не зазнати фіаско. Я поділюсь своїми міркуваннями про декілька з них. Про інші, при нагоді, іншого разу.
Розбудова потенціалу для міжнародного зростання компанії вимагає стратегічного підходу та підготовки на багатьох фронтах. Водночас, за моїми спостереженнями, важливою є мотивація, яка стоїть за тим, чому компанія вирішує вийти на міжнародний ринок, адже експансія, хоч і покликана відкрити новий потенціал і отримати багато переваг, у тому числі, звісно, фінансових, водночас несе в собі певні ризики, про які варто знати, щоб правильно ними оперувати і підвищити свої шанси на успіх.
Чому ж компанії вирішують виходити на міжнародний ринок?
Причин може бути багато, але однією з найпоширеніших є та обставина, що компанія досягає такого етапу свого розвитку, коли вона вже не бачить можливостей для подальшого стрімкого зростання на локальному ринку і потребує нових просторів. Таким чином, міжнародне зростання є закономірним наслідком неможливості реалізувати певні амбіції на власній території. А вихід на нові ринки дозволяє компанії отримати доступ до більшої кількості клієнтів, що має на меті збільшити продажі, одночасно створюючи диверсифікацію потоків доходів за рахунок зменшення залежності від одного ринку.
Другою важливою причиною міжнародної експансії є прагнення оптимізувати витрати.
За своєю природою бізнес намагається знайти найкращі рішення для максимізації прибутку. А, як відомо, перенесення виробництва в країни з нижчими витратами на робочу силу або матеріали може значно знизити операційні витрати, що можна було спостерігати як важливий економічний тренд попередніх десятиліть, коли Америка або країни Західної Європи масово переносили свої виробництва в Азію.
На практиці рішення про розширення виробництва за кордоном може бути зумовлене і суто економічними причинами, наприклад, більш сприятливими податковими умовами для компаній у так званих податкових гаванях, або зовнішніми факторами, що змушують компанії розпочинати діяльність за кордоном, такими як війна.
Як я вже зазначала, міжнародна експансія може принести багато переваг, але вона також вимагає ретельного планування та управління і, перш за все, створення міжнародної бази всередині материнської компанії. Просто ідеї або стратегії виходу на міжнародний ринок недостатньо, якщо організація не має ресурсів для її реалізації. І як би банально це не звучало, одним із ключових аспектів є наявність в компанії співробітників, які володіють іноземними мовами.
На жаль, зазвичай недостатньо, щоб мовною компетенцією володіла лише команда, відповідальна за закордонні операції в домашній структурі, адже на практиці потреба в спілкуванні стосується кожної сфери діяльності, і її відсутність, окрім очевидних комунікативних труднощів, часто призводить до втрати реальних бізнес-можливостей на новому ринку, оскільки до нього "зневажливо" ставляться працівники головного офісу, які не можуть вільно спілкуватися - в контексті підтримки або обміну ноу-хау. Одна велика польська група з міжнародним капіталом вирішила мовну проблему шляхом внутрішньої перепідготовки працівників і, водночас, запровадила внутрішню інструкцію для відділу кадрів, згідно з якою кожен новий працівник, який приходить в організацію, повинен знати щонайменше одну іноземну мову на додачу до професійної компетенції, необхідної для виконання своїх обов'язків. Це рішення стало важливим поворотним моментом у міжнародному розвитку групи.
Є ще один виклик. Компанії, яка вирішує розширюватися, потрібні топ-менеджери, які добре знають організацію, її організаційну культуру, продукти чи послуги, які вона пропонує, і які будуть готові переїхати до закордонних структур материнської компанії на постійній основі або на тривалий час. І часто буває нелегко знайти такі ресурси в наявній структурі - або тому, що вони потрібні на місці (найчастіше), або тому, що ці менеджери не готові так радикально змінювати своє життя і життя своїх родин.
А мій досвід показує, що обов'язковою умовою правильного розвитку за кордоном є наявність представників материнської компанії в зарубіжних структурах, неважливо, побудованих в рамках поглинання або стартапу, і про це варто задуматися вже на етапі планування експансії.
Серед наступних кроків підготовки до освоєння нових територій - проведення детального аналізу потенційних цільових сегментів і вибір найбільш перспективних ринків на основі аналізу зібраних даних, розробка стратегії входження залежно від виду бізнесу (наприклад, експорт, спільне підприємство, франчайзинг, прямі інвестиції, стартап), підготовка команди до розширення, інвестиції в навчання всередині організації з питань міжнародної ділової практики, культурних відмінностей та іноземних мов і, звичайно ж, планування операційної, комерційної або фінансової діяльності з оцінкою потенційних загроз і ризиків.
Розбудова потенціалу для міжнародного зростання є складним і тривалим процесом, але за умови ретельного планування та належного виконання компанія може успішно вийти на нові ринки і досягти міжнародного успіху.
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 731
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 328
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 109
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 6912
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5277
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4290
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3484
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2650