Наслідки енергетичної кризи для металобізнесу і будівництва
Енергетична криза та зміна кон’юнктури на світових ринках: нові виклики для металургійної галузі України
Продовження війни в Україні спричиняє серйозні випробування на всі сектори економіки, і металопрокатний бізнес не є винятком. На сьогодні галузь стикається з кількома новими ключовими викликами:
Висока ціна на електроенергію в нашій країні: через зростання вартості електроенергії, значну частину якої Україна змушена імпортувати, собівартість виробництва металопродукції зростає. Це суттєво впливає на конкурентоспроможність української продукції на внутрішньому та міжнародних ринках.
Зменшення ринку всередині країни: через руйнування інфраструктури, зменшення попиту та падіння економічної активності в Україні, металургійні підприємства змушені скорочувати обсяги виробництва. Багато компаній орієнтуються на експорт, але навіть тут є свої труднощі.
Зміна кон’юнктури на світових ринках: світові ринки металопродукції також переживають складні часи через глобальну економічну невизначеність, що впливає на ціни та попит. Для українських виробників стає дедалі важче конкурувати з іншими гравцями через високі витрати та логістичні проблеми.
Усі ці фактори формують нові реалії для української металургійної галузі. Підприємства змушені адаптуватися, впроваджувати нові технології для енергоефективності, шукати альтернативні ринки збуту та будувати гнучкі бізнес-моделі.
Як ми вже спостерігали на власному досвіді, вимушені відключення електроенергії створюють суттєві проблеми для наших клієнтів. Багато з них не мають альтернативних джерел електроживлення, що унеможливлює приймання товару на місці.
Це призводить до затримок у логістичних процесах і простою автотранспорту та збільшує витрати на постачання й підвищує собівартість продукції.
Чи буде дорожчати металопрокат?
На початку 2024 року ми були свідками часткової зупинки одного з найбільших металургійних комбінатів України — АрселорМіттал Кривий Ріг, спричиненої ракетними обстрілами по енергетичній інфраструктурі України.
Ця ситуація спричинила дефіцит необхідної металопродукції на українському ринку, що змусило країну імпортувати світові аналоги, які дорожчі українських приблизно до 10%. Це створило додатковий тиск на економіку України в критичний період — у лютому та березні 2023 року.
Проте цей випадок став нагадуванням про вразливість української промисловості до атак на критичну інфраструктуру та необхідність подальшої диверсифікації енергетичних джерел для стабільної роботи підприємств у майбутньому.
Як ситуація виглядає зараз?
Кілька днів тому один із найбільших металургійних виробників оголосив про чергове скорочення виробництва, що стало наслідком складних вищезгаданих викликів та необхідності подальшої адаптації до нових реалій.
Основним фактором є різке подорожчання електроенергії в Україні, яку наразі імпортують в обсязі до 80%. Це призвело до подорожчання електроенергії для українських металургійних підприємств до рівня, що вдвічі перевищує аналогічні витрати європейських виробників.
Наразі експорт металургійної продукції став нерентабельним, оскільки додаткові витрати роблять українську продукцію неконкурентоспроможною на міжнародних ринках. Часті перебої з електропостачанням ще більше ускладнюють виробничі процеси, призводячи до збоїв у роботі обладнання та затримок у виробництві.
Найімовірніші наслідки впливу поточної ситуації на суміжні галузі?
Попри поточні виклики, дефіциту металопродукції на ринку ми не прогнозуємо. Проте, якщо постачальники металопрокату будуть змушені шукати альтернативну імпортну продукцію, є вірогідність, що її ціна може перевищувати вартість українських аналогів до 20%.
З огляду на це, ми рекомендуємо всім галузям, які залежать від металопрокату, заздалегідь підготуватися до можливих ризиків, особливо з наближенням зимового періоду. Тепер – саме час зробити невеликий запас продукції або зарезервувати необхідні об'єми, що гарантуватиме безперебійну роботу у випадку несприятливих обставин.
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда вчора о 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик вчора о 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов вчора о 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч вчора о 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова вчора о 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко вчора о 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук вчора о 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко вчора о 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов вчора о 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер вчора о 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 14.05.2025 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14.05.2025 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 14.05.2025 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 14.05.2025 12:13
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
14371
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 10323
-
Колишній керівник кондитерської корпорації Roshen очолив племзавод
Бізнес 8860
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 8110
-
Росіяни вивели війну дронів на новий рівень, Україні потрібні нові інженерні рішення
Думка 6765