Угода про асоціацію з ЄС: ратифікувати не можна відкласти
Сьогодні нам належить вирішити, де поставити кому в цьому заголовку.
Епопея довкола ратифікації Євросоюзом Угоди про асоціаціюз Україною добігає кінця. Вже незабаром свій вибір – ратифікувати чи нератифікувати угоду – мають нарешті зробити Нідерланди, громадяни яких нацьогорічному квітневому референдумі виступили проти угоди в тому вигляді, вякому документ затвердили всі інші країни Європейського Союзу. І як завжди, чимближче до розв’язки, тим несподіванішим стає можливий фінал.
Як і очікувалося, Нідерланди відмовляються затвердити асоціаціюбез урахування тих застережень, котрі найбільше непокоїли голландських виборцівна референдумі. Голландський прем’єр Марк Рютте навіть заявив, що не вноситимецей документ до парламенту, якщо ЄС не врахує вимог Гааги. Зокрема, мова йде протакі вимоги: українські громадяни не можуть вільно працювати і проживати натериторії ЄС, угода про асоціацію не є кроком на шляху до вступу України вЄвросоюз, ЄС не бере на себе будь-яких оборонних зобов’язань перед Києвом,Брюссель не зобов’язується допомагати Україні фінансово. Зазначені положення немають бути інкорпорованими до тексту самої угоди, але повинні скласти окремийдокумент з обов’язковою юридичною силою. Лише з таким додатком нідерландськавлада (яка у такий спосіб заграє з електоратом напередодні майбутніхпарламентських виборів) готова поставити остаточний підпис під угодою проасоціацію.
Якщо задуматися над змістом і наслідками голландськихновацій в угоді, то виникне логічне питання: навіщо її взагалі ратифікувати?Адже сама по собі угода не є самоціллю. Від початку вона розглядалася саме якодин із важливих щаблів подальшої євроінтеграції України, а не кінцевий пунктпризначення в цьому процесі. Натомість ультимативні пропозиції голландців передбачаютьякраз зупинку євроінтеграції саме в пункті асоціації. І якщо Україна спільно зрештою країн-членів ЄС погодиться на такий сценарій, це буде фактично визнаннямтого, що наша інтеграція до Євросоюзу закінчена на тому місці, звідки ми тількизбиралися її повноцінно розпочинати.
Офіційні представники та глави інституцій ЄС переконують,що угоду про асоціацію слід неодмінно ратифікувати, навіть з вимогамиНідерландів. Інакше – Росія буцімто переможе, а Україна з ЄС програють. Та заподібними переконаннями стоїть не що інше, як звичайне бажання закрити великусправу, поставити хоч якусь крапку у складному і тривалому процесі. Бажанняздобути значну символічну перемогу. Але Україні символічні жести у подібнихпитаннях потрібні менше всього. Звісно, треба розуміти, що прихильність ЄСтакій позиції свідчить про межу можливостей Брюсселя у співпраці з Україною наданому етапі. І нав’язувати себе Європі ми не можемо, так само як і вимагатибільшого, ніж вона може нам дати. Своєю чергою, не варто забувати й про те, щоскладність нинішньої ситуації, зокрема з позицією Нідерландів, є наслідкомтого, що Україна просто стала заручником певної передвиборчої політичної кон’юнктурив цій країні та Європі загалом. Ми зіштовхнулися з перешкодами у виглядіконкретного стану громадської думки, позицій конкретних політиків у конкретнийпроблемний момент часу. Всі ці обставини не є раз і назавжди даними, рано чипізно вони змінюються. Тому усвідомлюючи це, ми не повинні обмежувати себебудь-якими невигідними нам юридичними зобов’язаннями, що стануть нездоланними перешкодаминавіть тоді, колі політична кон’юнктура зміниться.
До всього сказаного необхідно додати і найважливіше:угода про асоціацію між Україною та ЄС, в тому числі її економічна частина,сьогодні діє на тимчасовій основі. Фокус в тому, що ця тимчасовість не маєжодних часових обмежень. Тобто її можна лише скасувати консенсусним рішеннямкраїн-членів ЄС та європейських інституцій, на що точно можна не розраховувати.Відтак Україна спокійно може користуватися практичними перевагами такоїситуації, хай навіть і без формальної та символічної завершеності процесу увигляді остаточної ратифікації Євросоюзом угоди про асоціацію. За таких умовбуде значно гірше, якщо заради символічної перемоги над Росією ми гарантуємособі фактичну поразку у проєвропейській зовнішній політиці в майбутньому.
- Как отменить штраф за неявку по повестке Віра Тарасенко вчора о 11:52
- Що допомагає вистояти в нестабільні часи: де знайти опори? Інна Бєлянська 04.04.2025 16:39
- Перемога на полі бою: основа для реального миру Дмитро Пульмановський 04.04.2025 16:09
- Припинення дії свідоцтва на ТМ у звязку з її невикористанням Ганна Палагицька 04.04.2025 13:11
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 03.04.2025 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 03.04.2025 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 03.04.2025 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 03.04.2025 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 03.04.2025 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 03.04.2025 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 03.04.2025 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
-
Виробники майонезу переходять із соняшникової олії на ріпакову через мита Трампа
Бізнес 48181
-
Канада першою в G7 ліцензувала будівництво малого модульного реактора
Бізнес 10874
-
"Це катастрофа". Країна з найвищими митами від Трампа терміново готує делегацію до Вашингтона
Бізнес 6290
-
Боти, які збирають інформацію для штучного інтелекту, почали сповільнювати Вікіпедію
Бізнес 4109
-
Польський чиновник хоче порт в Одесі, щоб експортувати зерно в Африку без посередників
Бізнес 3637