Міністерство соціальної політики України планує монетизувати пільги
Монетизація пільг означає, що замість безкоштовних чи дешевих послуг пільговики отримують від держави гроші, які платитимуть за ці послуги на загальних підставах. Протягом шести років Міністерство соціальної політики України буде впроваджувати проект «Моде
Міністерство соціальної політикиУкраїни планує монетизувати пільги, зробивши всю соціальну допомогу виключноадресною
Метоюпроекту є покращення результатів діяльності системи соціальної допомоги тасоціальних послуг в Україні для малозабезпечених сімей. Реформа соціальнихвиплат буде базуватися на трьох принципах: ефективності, адресності тамонетизації. На першому етапі реалізації мають бути ліквідовані всі неефективніпільги. Нараз їх точна кількість не відома.
В Українібільше 40 категорій громадян, які отримують пільги. За оцінками експертів дляфінансування усіх пільг, передбачених чинним законодавством України, необхіднасума, що перевищує обсяг бюджетних коштів, які виділяються на фінансуваннязараз. За різними оцінками для надання усіх існуючих пільг державі потрібно від180 до 500 млрд грн.
Вартозазначити, що певні кроки у напрямку реформування системи надання та облікусоціальних пільг вже зроблено. Наприклад, з 2003 року в Україні булозапроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право напільги (ЄДАРП). У цьому реєстрі зафіксовано 13,2 млн. одержувачів пільг, 26мільйонів посвідчень (тому що одна людина часто має право одночасно на різнікатегорії пільг).
Післяусунення неефективних пільг уряд планує перейти до адресної допомоги імонетизованих пільг. З одного боку необхідно буде провести моніторинг за рівнемдоходів людей, які претендують на пільги, а з іншого – об’єднати всі видидопомоги в одну програму соціального захисту зі створення єдиної бази даниходержувачів.
В нашійкраїні вже були зроблені перші кроки у реалізації реформи з монетизації пільг.Наприклад, Львівська та Волинські області впроваджували пілотні проекти. Причомуексперимент по монетизації всіх пільг з оплати електроенергії у Волинськійобласті можна вважати успішним. Заборгованостей з виплат та оплати немає.
Ідеямонетизації пільг перенесена в Україну з країн Європейського Союзу і США.
Доречі,Україна – єдина країна пострадянського простору, де найбільшою мірою збереженосистему пільг, що сформувалася здебільшого за часів СРСР та у 1990-і роки. Іншікраїни колишнього СРСР, які також успадкували радянську систему пільг тапривілеїв, врешті вдавалися до її скасування чи реформування – заміни пільггрошовими виплатами та/чи адресною допомогою.
КраїниПрибалтики скасували пільги практично одразу після виходу зі складу СРСР.Білорусь, Киргизстан, і навіть Росія, вдалися до реформування системи пільг вжеу 2000-х роках. При цьому мета і механізми реформування, попри певні спільніриси, а також наслідки реформи різнилися в різних країнах.
Перевагамипереходу на систему монетизації пільг є те, що грошова виплата розраховуєтьсяна норму послуги, а пільговик платитиме за фактичне її споживання. Монетизаціяпільг покращить фінансовий стан підприємств, які надають пільгові послуги,наприклад такі, як транспортні компанії.
Загалом жесистема монетизації сприятиме прозорості використання бюджетних коштів.
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 727
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 297
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 91
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7074
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4929
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 4284
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4182
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3091