Навіщо потрібні окремі умови для держгенерації на ринку електроенергії
Особливості горизонтальних комерційних зв’язків між підприємствами державного сектору та природньою монополією.
28 липня Кабінет міністрів України, дозволив державним генеруючим компаніям, насамперед мова йде про «Енергоатом», продавати електричну енергію АТ «Українська залізниця» за двосторонніми договорами.
Мова йде про спосіб продажу шляхом спеціальних електронних аукціонів, неподільними лотами на період до 36 місяців, порядок проведення яких ще знаходиться в стані розробки.
Розбираючись в логіці і специфіці даної ситуації можна охарактеризувати наступні особливості. По суті, співпраця між ДП «Енергоатом» і АТ «Українська залізниця» в частині поставок електричної енергії останній, є комерційними відносинами між двома компаніями, що мають безпосередній стосунок до держави.
«Енергоатом» є безпосередньо державним підприємством, а «Укрзалізниця» хоч і являється акціонерним товариством, за організаційно-правовій формі, проте її єдиним і основним акціонером є Кабінет міністрів України (а отже держава), вона являється природньою монополією, робота якої забезпечує діяльність інфраструктури в масштабах цілої України. «Енергоатом» в свою чергу – це атомна енергетика, частка якої в останні 5-7 років перевищувала 50% ринку.
Співпраця «Укрзалізниці» і «Енергоатома» в плані закупівлі електричної енергії – це дійсно ідеальний тандем. «УЗ» забезпечує стабільний попит на електричну енергію, який має мінімальні коливання через сезонні чинники (на відміну від приватного ринку постачання електроенергії для населення де сезонний попит може відрізнятися в рази), а «Енергоатом» отримує стабільний прибуток і навантаження на свої енергоблоки.
При цьому, що важливо, такий крок уряду – цілком в дусі реформи корпоративного управління, адже в принципі, можливість для двосторонніх зв’язків не є нав’язаною, а скоріше являється запитом ринку. З іншого ж боку, немає мови про продаж за собівартістю (до 2020 року «Енергоатом» був змушений продавати 80% електроенергії за собівартістю, що спричиняло борги), а про хоч і нижчу за ринкову, що сповна компенсується об’ємом, але достойну ціну.
Особливість атомної енергетики полягає в тому, що вона дає стабільні об’єми, які лише доповнюються тепловою генерацією в періоди пікового навантаження («зелену» енергетику виносимо за рамки, через малу істотну участь в ринку), проте потребує стабільного споживання.
Розділяю думку експертів, про те, що вартість електроенергії прямо корелюється з прибутками АТ «Українська залізниця», адже близько 80% вантажних перевезень компанії здійснюється з використанням електричної тяги.
Зважаючи на вимоги і обмеження ЗУ «Про ринок електричної енергії», постачанням електричної енергії для АТ «Українська залізниця» займається компанія ТОВ «Енерго збут транс». Рішення Кабінету міністрів України, про можливість закупівлі електричної енергії між «УЗ» і «Енергоатомом» неабияк допоможе виконувати свої функції, адже «Укрзалізниця» хоч і один з багатьох, але основний клієнт.
Ринок електричної енергії функціонує в умовах, коли державні компанії знаходяться на «одному полі» разом з комерційними, як в плані виробників так і в плані споживачів. Безумовно основною метою кожного бізнесу є отримання прибутку, проте варто звертати увагу і на моральну точку питання, коли мова йде про дії, що наносять збитки державним компаніям.
Не всі суб’єкти бізнесу можуть ефективно діяти на ринку електроенергії самостійно, тому залучають до своєї поставок трейдерів, що забезпечують максимально вигідні умови.
Найбільш визначним це стає в період волантильності ринку, коли кореляція між умовами згідно поставок згідно тендерів та вартості електроенергії в РДН (ринок на добу наперед) досягає більше 10% на відрізку в квартал і більше. Тоді всі ризики і збитки бере на себе трейдер.
Окремі умови співпраці в сфері продажу електроенергії, ухвалені Кабінетом міністрів України, по відношенню до державної компанії ДП «Енергоатом» та природньої монополії АТ «Українська залізниця», дозволять уникнути таких ризиків.
- Нехтування сигналу "Повітряна тривога" суддями і прокурорами - під час ракетних атак Лариса Криворучко 00:21
- Що зміниться із скасуванням Господарського кодексу України? Олеся Романенко вчора о 21:03
- Справа на мільярд Євген Магда 07.02.2025 09:57
- Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика Дмитро Зенкін 07.02.2025 09:00
- Військовослужбовець при виписці має право отримати комплект форми Дана Ярова 07.02.2025 07:49
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус 06.02.2025 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз 06.02.2025 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова 06.02.2025 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук 06.02.2025 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв 06.02.2025 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 05.02.2025 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 267
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 95
- Справа на мільярд 95
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 74
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 72
-
Меланія Трамп: десятка найдорожчих образів першої леді — весільна сукня Dior за $2 млн і не тільки
Життя 3228
-
Українці не є нацією вбивць, пане президенте Дудо!
Думка 3103
-
Пастка для Придністров'я. Як Росія хоче конвертувати поразку в Україні у перемогу в Молдові
2279
-
Верховний суд відмовився скасувати приватизацію Укртелекому
Бізнес 1839
-
У Балтійському морі пошкоджено підводний російський кабель
Бізнес 1408