Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
20.01.2016 10:45
Закон Н. Савченко: які проблеми кримінально-правової юстиції вирішує
22 грудня 2015 року Президентом України підписано Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» (далі – Закон).
22 грудня 2015 року Президентом України підписано Закон України «Провнесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядкузарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» (далі – Закон).
При висвітленні у різноманітнихджерелах питань реєстрації відповідного законопроекту, прийняття Закону та йогопідписання наголошувалось, що даний законодавчий акт ефективно стимулюватимеоргани досудового розслідування та суддів до швидкого розгляду проваджень.
З метою визначення ефективностіприйнятого Закону пропоную порівняти поставлені перед ним завдання та прописанімеханізми.
Так, в пояснювальній записці дозаконопроекту (р.н. 3413 від 05.11.2015) метою та завданнями його прийняття було визначено:
Як випливає з наведеного Законповинен вирішувати доволі широкий спектр проблем кримінально-процесуального такримінально-виконавчого регулювання.
Разом з тим, з аналізу тексту Закону вбачається, що єдиним механізмом,який передбачається цим Законом, є «зарахуваннясудом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі … зрозрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі».
При цьому у тій же пояснювальнійзаписці не міститься жодного обґрунтування юридичної доцільності саме такогопорядку зарахування судомстроку попереднього ув’язнення, саме такого способу вирішення наведених проблем. Основнийнаголос робиться на те, що порушення прав і законних інтересів підозрюваних тапідсудних, приниження їх честі й гідності з огляду на презумпцію невинуватостівідбувається за рахунок неналежних умов перебування у слідчих ізоляторах,зокрема порушення санітарно-гігієнічних умов. При цьому сам Закон не міститьнавіть натяку на спробу унормування та покращення перебування таких осіб увідповідних установах.
Таким чином яскравопрослідковується невідповідність цілей та засобів їх досягнення, підміна понятьпри визначенні фактичних умов перебування у слідчому ізоляторі та юридичнихпідстав такого перебування.
Необхідно зауважити, що зарахування судом строку попередньогоув’язнення є стандартною обов’язковоюпроцедурою, що здійснюється під час винесення вироку. У зв’язку з цим не зовсімзрозуміло, як зміна по суті лише арифметичної дії під час такого зарахуваннястимулюватиме «значне зменшення строків утримання осіб у слідчому ізоляторі».Тим більше, що реальних механізмів заохочення органів досудового розслідуваннята суддів до такого зменшення Закон не містить.
Крім того, якщо відповідно до положень КПК України тривалістьстроків досудового розслідування доволі жорстко регламентована, то тривалістьсудового розгляду у часі обмежується виключно принципом розумності. Такимчином, доволі легко спрогнозувати зовсім іншу тенденцію, коли сторона захиступрямо зацікавлена у якнайдовшому перебуванні підозрюваного, підсудного підтаким видом запобіжного заходу. А отже вести мову про скорочення кількостілюдей, які утримуються у слідчих ізоляторах, а тим більше про економіюбюджетних коштів зовсім недоречно.
Згідно із останнім абзацом частини п’ятої статті 72 ККУкраїни зарахування судом строкупопереднього ув’язнення уже називається звільненням і «допускається на стадіїсудового розгляду кримінального провадження і на стадії досудовогорозслідування такого кримінального провадження», тобто фактично може бутизастосоване до винесення вироку, або навіть до початку судового розгляду, щовзагалі є кримінально-правовим абсурдом.
Крім наведеного, Закон обумовлює фактичне руйнування системидиференціації та індивідуалізації покарання, оскільки за таких умов неможливодосягнути однакової практики призначення покарання, і відповідно застосуваннязвільнення від покарання та його відбування.
Підсумовуючи наведене, даний Закон не в змозі забезпечитивиконання жодного з окреслених завдань і в той же час створить низку новихпроблем.
Одним з основних аргументів щодо необхідності прийняття цьогоЗакону безумовно стало його авторство. Ім’я Надії Савченко – це вже бренд, щоототожнюється з Патріотизмом, Правдою, Незламністю. Відповідно і закон за їїавторства обіцяв стати знаковим у сфері подолання проблем кримінально-правової юстиції.
Залишається сподіватися, що пані Надія маєдуже опосередковане відношення до цього Закону, і шкодувати, що її ім’япричетне до чергової парламентської імітації вирішення проблем.
При висвітленні у різноманітнихджерелах питань реєстрації відповідного законопроекту, прийняття Закону та йогопідписання наголошувалось, що даний законодавчий акт ефективно стимулюватимеоргани досудового розслідування та суддів до швидкого розгляду проваджень.
З метою визначення ефективностіприйнятого Закону пропоную порівняти поставлені перед ним завдання та прописанімеханізми.
Так, в пояснювальній записці дозаконопроекту (р.н. 3413 від 05.11.2015) метою та завданнями його прийняття було визначено:
- «відновлення прав і законних інтересів людей,засуджених до позбавлення волі, права яких були значно обмежені під час утримання під вартою;
- сприяння зменшенню строків утримання в слідчихізоляторах громадян, які знаходяться під слідством і судом;
- приведення у відповідність до міжнароднихстандартів умов утримання під вартою;
- значне зменшення строків утримання осіб у слідчихізоляторах;
- економіябюджетних коштів у зв’язку із скороченням кількості людей, яких утримують услідчих ізоляторах».
Як випливає з наведеного Законповинен вирішувати доволі широкий спектр проблем кримінально-процесуального такримінально-виконавчого регулювання.
Разом з тим, з аналізу тексту Закону вбачається, що єдиним механізмом,який передбачається цим Законом, є «зарахуваннясудом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі … зрозрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі».
При цьому у тій же пояснювальнійзаписці не міститься жодного обґрунтування юридичної доцільності саме такогопорядку зарахування судомстроку попереднього ув’язнення, саме такого способу вирішення наведених проблем. Основнийнаголос робиться на те, що порушення прав і законних інтересів підозрюваних тапідсудних, приниження їх честі й гідності з огляду на презумпцію невинуватостівідбувається за рахунок неналежних умов перебування у слідчих ізоляторах,зокрема порушення санітарно-гігієнічних умов. При цьому сам Закон не міститьнавіть натяку на спробу унормування та покращення перебування таких осіб увідповідних установах.
Таким чином яскравопрослідковується невідповідність цілей та засобів їх досягнення, підміна понятьпри визначенні фактичних умов перебування у слідчому ізоляторі та юридичнихпідстав такого перебування.
Необхідно зауважити, що зарахування судом строку попередньогоув’язнення є стандартною обов’язковоюпроцедурою, що здійснюється під час винесення вироку. У зв’язку з цим не зовсімзрозуміло, як зміна по суті лише арифметичної дії під час такого зарахуваннястимулюватиме «значне зменшення строків утримання осіб у слідчому ізоляторі».Тим більше, що реальних механізмів заохочення органів досудового розслідуваннята суддів до такого зменшення Закон не містить.
Крім того, якщо відповідно до положень КПК України тривалістьстроків досудового розслідування доволі жорстко регламентована, то тривалістьсудового розгляду у часі обмежується виключно принципом розумності. Такимчином, доволі легко спрогнозувати зовсім іншу тенденцію, коли сторона захиступрямо зацікавлена у якнайдовшому перебуванні підозрюваного, підсудного підтаким видом запобіжного заходу. А отже вести мову про скорочення кількостілюдей, які утримуються у слідчих ізоляторах, а тим більше про економіюбюджетних коштів зовсім недоречно.
Згідно із останнім абзацом частини п’ятої статті 72 ККУкраїни зарахування судом строкупопереднього ув’язнення уже називається звільненням і «допускається на стадіїсудового розгляду кримінального провадження і на стадії досудовогорозслідування такого кримінального провадження», тобто фактично може бутизастосоване до винесення вироку, або навіть до початку судового розгляду, щовзагалі є кримінально-правовим абсурдом.
Крім наведеного, Закон обумовлює фактичне руйнування системидиференціації та індивідуалізації покарання, оскільки за таких умов неможливодосягнути однакової практики призначення покарання, і відповідно застосуваннязвільнення від покарання та його відбування.
Підсумовуючи наведене, даний Закон не в змозі забезпечитивиконання жодного з окреслених завдань і в той же час створить низку новихпроблем.
Одним з основних аргументів щодо необхідності прийняття цьогоЗакону безумовно стало його авторство. Ім’я Надії Савченко – це вже бренд, щоототожнюється з Патріотизмом, Правдою, Незламністю. Відповідно і закон за їїавторства обіцяв стати знаковим у сфері подолання проблем кримінально-правової юстиції.
Залишається сподіватися, що пані Надія маєдуже опосередковане відношення до цього Закону, і шкодувати, що її ім’япричетне до чергової парламентської імітації вирішення проблем.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Справа на мільярд Євген Магда вчора о 09:57
- Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика Дмитро Зенкін вчора о 09:00
- Військовослужбовець при виписці має право отримати комплект форми Дана Ярова вчора о 07:49
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус 06.02.2025 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз 06.02.2025 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова 06.02.2025 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук 06.02.2025 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв 06.02.2025 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 05.02.2025 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
Топ за тиждень
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 261
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 95
- Справа на мільярд 92
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 74
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 72
Популярне
-
Окуповані території стали чорною дірою для Росії. Жахлива ціна війни для Путіна
3080
-
Українці не є нацією вбивць, пане президенте Дудо!
Думка 2867
-
Пастка для Придністров'я. Як Росія хоче конвертувати поразку в Україні у перемогу в Молдові
2206
-
Меланія Трамп: десятка найдорожчих образів першої леді — весільна сукня Dior за $2 млн і не тільки
Життя 2185
-
Операція "Чисте місто": НАБУ оголосило підозри за земельну корупцію в Києві
оновлено Бізнес 1813
Контакти
E-mail: [email protected]