Де краще вести комунікацію: в соцмережах чи у ЗМІ?
Це питання яке часто ставлять перед собою як піарники так і замовники.
PR в соцмережах і ЗМІ відрізняється специфікою роботи, вартістю, залученими спеціалістами, тому логічно, що інколи може ставитись вибір «або/або».
Проте, річ у тому, що соцмережі і ЗМІ дуже суттєво відрізняються за методом комунікаційного впливу.
Я буду казати «соцмережі» і «ЗМІ», хоча до цих груп каналів відносяться й інші, такі як: месенджери, блоги, відкриті та закриті форуми, YouTube тощо.
Отже, їх всіх у нас в команді прийнято групувати у дві категорії:
- Temporal Media Channels, або «соцмережі»
- Static Media Channels, або «ЗМІ»
"Темпоральні Медіа-Канали" (Temporal Media Channels) — це тип медіа-ресурсів, що фокусуються на наданні інформації в реальному часі або з невеликою затримкою. У таких каналах інформація зазвичай «ефірна», тобто вона не зберігається на тривалий період часу або важкодоступна для пізнішого використання. Приклади можуть включати в себе живі трансляції новин, соціальні мережі з швидким оновленням контенту, месенджери, а також платформи для стрімінгу відео і аудіо.
Темпоральні Медіа-Канали часто служать для надання актуальної, миттєвої інформації, що робить їх важливими у контексті швидкого реагування на події.
"Статичні Медіа-Канали" (Static Media Channels) — це тип медіа-ресурсів, де інформація організована та зберігається таким чином, що її можна легко знайти в архіві та використовувати в майбутньому.
Відмінною особливістю таких каналів є їх "довготривалість": опублікований контент залишається легкодоступним для перегляду та аналізу упродовж тривалого періоду часу. Приклади статичних медіа-каналів можуть включати в себе новинні та корпоративні сайти, відеохостинги, вікі-сторінки, та інші бази даних.
Статичні Медіа-Канали важливі для зберігання і структурування інформації, що робить їх корисними у контексті наукових та поверхневих досліджень, освіти та інформаційної аналітики.
Як ви вже зрозуміли, основна їхня відмінність для нас це наявний або відсутній доступ до бази контенту через пошуковик (наприклад Google).
Отже, якщо ми працюємо в соцмережах, то наша інформація має «короткотерміновий» вплив на цільові аудиторії, допоки алгоритм пропонує наш пост читачам. Якщо ми публікуємось у ЗМІ – наша інформація доступна завдяки Google упродовж дуже тривалого часу, теоретично – упродовж років, десятиліть, словом, допоки існує архів на серверах видання.
Такі розміщення ми в себе називаємо «пасивною комунікацією», коли ваші меседжі оформлені в статті, авторські колонки чи ролики на YouTube можуть впливати на ЦА дуже довго без вашої активної участі. І це, до речі, треба дуже брати до уваги при антикризових комунікаціях.
Ще один важливий момент, що працюючи із Static Media Channels ви комунікуєте з «теплою» ЦА – люди самі шукають інформацію на вашу тему. Вона їм цікава, вони відкриті до її сприйняття, а значить, вплив може бути ефективнішим.
На днях на борді керівник однієї зарубіжної інвестиційної компанії, який ще й має банківський бекграунд сказав мені: «Я зараз, і навіть тоді коли працював в банку і приймав рішення про партнерства, першим ділом йду в Google і збираю інформацію там. Однієї-двох сторінок видачі мені вистачає, щоб поверхово оцінити репутацію й імідж партнера». До речі, контроль пошукової видачі це ще одна цікава окрема тема.
Отже, соцмережі чи ЗМІ?
Все залежить від ваших бізнес-цілей чи комунікаційних задач. Але загалом я раджу міксувати ці канали і не ігнорувати жоден з них.
Соцмережі дозволяють нам дуже чітко фокусуватись (таргетуватись) на цільовій аудиторії, групувати її та організовувати. Вони мають колосальне покриття, дуже гнучке застосування та різноманітний інструментарій.
Практично усі ЗМІ самі присутні в соцмережах та використовують їх для поширення найцікавіших чи найважливіших своїх повідомлень. Проте, нас, комунікаційників, цікавить не лише поширення, але й комплексний вплив та цільова ефективність. Тому, в своїй роботі варто враховувати усі аспекти нашого складного комунікаційного ландшафту.
- Від США до фронту: контракти, що змінять правила гри Віктор Плахута вчора о 19:56
- Смертна кара у часи війни: вибір між гуманізмом і виживанням Дмитро Зенкін 10.03.2025 23:08
- Про оскарження рішень військово-лікарських комісій (ВЛК) Світлана Приймак 10.03.2025 23:00
- Метрики CX – клавіші фортепіано в мелодії прибутку компанії Андрій Волнянський 10.03.2025 22:45
- Хто має право на відстрочку та які документи необхідні? Віталій Єлькін 10.03.2025 21:52
- Як зробити освіту практичною: дієві рішення для університетів Віталій Кухарський 10.03.2025 19:28
- 69-та сесія Комісії ООН зі становища жінок стартувала сьогодні Галина Скіпальська 10.03.2025 15:48
- Що не так із ресурсними угодами США? Ксенія Оринчак 10.03.2025 15:00
- 3526 млрд грн збитків довкіллю: як притягнути агресора до відповідальності? Юлія Овчинникова 10.03.2025 14:42
- Стратегічні та критичні надра. Що це? Віталій Соловей 10.03.2025 14:24
- Україна – "воєнний дикобраз" серед світових хижаків Валерій Карпунцов 10.03.2025 13:37
- Росія не зупиниться: чому майбутнє Європи залежить від України Георгій Тука 10.03.2025 12:43
- Криптоскам на довірі: як не втратити своїх коштів у цифрову епоху Ігор Шевцов 10.03.2025 11:01
- OFAC, санкції та український бізнес: що потрібно знати енергетичним компаніям Ростислав Никітенко 10.03.2025 08:06
- Чому просто "бути на виду" вже не достатньо? Андрій Волнянський 09.03.2025 23:05
-
ПриватБанк змінює застосунок Приват24. Що буде нового – фото
Фінанси 4305
-
"Це катастрофа". Швейцарія втрачає ринок зброї через заборону на перепродаж в Україну
Бізнес 2065
-
Яка країна стане новим центром сили у світі
Думка 2032
-
Шпигунство Google, Контрабанда від Coca-Cola, Вчені клонують мамонта. Найкращі історії світу
1914
-
Резерви, корейці та атаки на логістику ЗСУ. Що відбувається на Курському напрямку
1791