Відступ України від дотримання деяких прав людини: зради нема

Перелік обмежень навпаки зменшено, а не збільшено.

Україна у квітні заявила про частковий відступ від Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод на період дії воєнного стану в країні, що викликало суспільне занепокоєння й бурхливе обговорення у соцмережах. Активно цю інформацію використовували у своїх цілях й російські пропагандисти, максимально її викривлюючи. Що ж відбулося насправді та що змінилося для українців?

Так, 4 квітня Україна офіційно поінформувала Раду Європи, що частково відступає від зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також за Міжнародним пактом про громадянські й політичні права. Так, дійсно, Україна, як держава-член Ради Європи, зобов’язана виконувати норми щодо дотримання прав людини, передбачені Конвенцією, але це рішення є абсолютно законним, тому що стаття 15 Конвенції передбачає можливість тимчасових конституційних обмежень під час воєнного стану. Важливо, що таке повідомлення саме по собі не запроваджує надзвичайні заходи, а є лише засобом інформування Ради Європи про можливість їх запровадження відповідно до національного законодавства.

Інформування про відступи від зобов’язань за Конвенцією неодноразово подавалася й іншими країнами через введення воєнного стану, зокрема, Вірменією та Азербайджаном — в 2020 році, Туреччиною — у 1980 році. А от Франція у 2015 році заявила про дерогації (ситуація, за якої закон, постанова, або рішення скасовується частково) через теракти в Парижі.

Уперше про тимчасовий відступ від виконання деяких міжнародних зобов'язань Україна заявила у 2015 року, коли на території Донецької та Луганської областей проходила Антитерористична операція (АТО). Тоді народні депутати проголосували за відповідну постанову. Дерогація діяла саме в окремих районах вказаних регіонів.

Після повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року в Україні запровадили воєнний стан, відповідно, було розширено й перелік обмежень.

Листом від 28 лютого 2022 року постійний представник України поінформував Раду Європи про відступ від статей 3, ч. 3 ст. 8, 9, 12, 13, 17, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 27 Міжнародного пакту про громадянські й політичні права та пункту 3 статті 4 (Заборона рабства і примусової праці), статей 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя), 9 (Свобода думки, совісті і релігії), 10 (Свобода вираження поглядів), 11 (Свобода зібрань та об’єднання), 13 (Право на ефективний засіб правового захисту), 14 (Заборона дискримінації), 16 (Обмеження політичної діяльності іноземців) Конвенції, статтями 1 (Захист власності), 2 (Право на освіту) Додаткового протоколу, статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод (Свобода пересування).

На сайті Ради Європи ця інформація була розміщена 1 березня 2022 року.

Надалі, після кожного продовження воєнного стану постійний представник України подавав повідомлення про подовження зазначених відступів, тобто засвідчувалася незмінність стану. Так, у квітні 2024 Україна вже вдвадцяте уточнила перелік існуючих обмежень.

Згідно квітневого документу визначено конкретні заходи, які можуть запроваджувати під час воєнного стану з порушенням Конвенції:

- здійснення примусового відчуження об'єктів права приватної або комунальної власності для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в порядку, встановленому законом;

- запровадження комендантської години (заборону перебування на вулицях та в інших громадських місцях у визначений час без спеціально виданих перепусток і посвідчень) у встановленому порядку;

- встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства;

- проводження в установленому порядку огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажобагажу, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;

- заборона проведення мирних зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів;

- заборона або обмеження щодо вибору місця перебування чи місця проживання осіб на території, де введено воєнний стан;

- заборона громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку, змінювати місце проживання (місце перебування) без відповідного дозволу;

- встановлення військово-житлового обов'язку для фізичних та юридичних осіб.

Рада Європи 30 квітня опублікувала офіційне роз'яснення щодо повідомлення України про відступи за своїми зобов'язаннями, які випливають з Європейської конвенції з прав людини.

"Станом на 4 квітня 2024 року — всупереч повідомленням деяких ЗМІ, що ґрунтуються на неправдивій інформації — обсяг відступів був значно скорочений", – йдеться в роз'ясненні Ради Європи.

Міністр юстиції України Денис Малюська також наголосив, що Україна у квітні не призупинила захист, а навпаки — переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав.

Серед іншого, Україна повідомила Раду Європи, що вилучено обмеження щодо дев’яти статей Міжнародного пакту про громадянські й політичні права та п'яти статей Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Відступи не поширюватимуться на статті щодо примусової праці; заборону дискримінації; свободи думки, совісті та релігії; права на ефективний засіб правового захисту; та обмеження на політичну діяльність іноземців.

Варто зазначити, що сам відступ від зобов’язань не обов’язково є визнанням того, що Україна не зможе гарантувати права, закріплені в Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Зазвичай це значить, что заходи, яких держава вживає, можуть передбачати відступ від її зобов’язань за Конвенцією.