Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
26.09.2016 12:13
«Легалізація» для енергорегулятора
Парламент проголосував за закон про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Парламент нарешті проголосував за закон про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів. Те, як відбувалося голосування, а перед тим - робота у парламентських комітетах, кілька разів оголювало прадавню українську проблему. Прагнучи створити ринкові відносини у енергетичній галузі, Україна стикалася з супротивом певних політичних груп, які не готові до таких перевтілень. Не всі хочуть жити за законами, оскільки звикли жити «по-своєму».
Щойно прийнятий закон містить прогресивні норми щодо прозорого призначення членів НКРЕКП на відкритих конкурсних засадах, незалежності регулятора в прийняті ним компетентних та справедливих рішень, відкритості та гласності процесу державного регулювання. Визначено повноваження комісії. Це -моніторинг тарифів на ринках регулювання, накладання штрафів на енергетичні компанії в частині не виконання ліцензійних умов та анулювання ліцензій. І все це повинно відбуватиметься у прозорій, відкритій формі.
Першим кроком відтоді, як запрацює закон, стане початок процедури ротації членів комісії. Сьогодні персональний склад НКРЕКП викликає чимало нарікань. А повна ротація триватиме протягом 1,5 року.
Саме строки ротації членів Нацкомісії, а також делегування представників від різних гілок влади в номінаційну комісію з відбору членів НКРЕКП стали найбільш дискусійними моментами під час повторного другого читання. Затверджена парламентом редакція законопроекту передбачає, що заміна членів НКРЕКП відбуватиметься в три етапи: перших трьох членів мають змінити не пізніше шести місяців від моменту вступу в дію закону, ще двох – не пізніше 12 місяців, решти – не пізніше ніж через 18 місяців.
Як зазначено в тексті документу, членів НКРЕКП відбиратиме номінаційна комісія у складі п'яти чоловік: двох представників делегує Президент, двох – парламент (від комітету ПЕК і комітету ЖКГ), одного – Кабінет міністрів.
Голосування за закон про НКРЕКП вселяє оптимізм щодо подальших реформ у енергетичній сфері. 15 років Україна мала держорган, діяльність якого вибудовувалася не відповідно до закону. Для чого потрібно було ухвалювати окремий закон? У зв'язку з тим, що положення інших документів не повною мірою врегульовують питання організації діяльності НКРЕКП й лише частково відповідають вимогам загальноєвропейського законодавства.
Очевидно, що згадане голосування відбулося не без тиску міжнародних організацій, які неодноразово вказували на потребу реформ на внутрішньому українському енергетичному ринку. Ухвалення закону про Нацкомісію є однією з умов отримання від ЄС 600 млн євро макрофінансової допомоги та 1 млрд доларів США макрофінансової підтримки МВФ…
Закон про Нацкомісію – не менш важливий ніж закон про ринок природного газу, що був ухвалений рік тому.
Третім документом у цьому «тріумвіраті» є закон про ринок електроенергії. Його також ухвалили депутати. Щоправда лише у першому читанні. Цей закон дасть можливість дерегулювати електричну галузь, встановити більш конкурентні умови на цьому ринку що, як наслідок, дозволить сформувати справедливий, конкурентний та інвестиційно привабливий ринок електричної енергії. Крім цього, законопроектом впроваджується новий механізм підтримки виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом.
Як видно, реформування енергетичної сфери відбувається, хоч і не такими швидкими темпами, як нам хотілося.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
Топ за тиждень
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 724
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
Популярне
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 31287
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 28985
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24952
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8211
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7372
Контакти
E-mail: [email protected]