Чи взяли б Україну в ЄС, якби відповідальне громадянство було обов’язковим критерієм?
Громадяни, які переходять дорогу на зелене світло, пристібаються в авто, прибирають за домашніми улюбленцями, сортують сміття та не викидають відходи у ліси та річки.
Десь так ми, українці, уявляємо собі жителів ЄС. Це та “Європа”, до якої ми прагнемо – середовище відповідальних громадян.
Без відповідальних громадян неможливі чесні суди, якісні медицина та освіта, визначна культура та досягнення у спорті. І звичайно, без цього неможлива наша Перемога. Якби культура відповідальності була однією з вимог вступу до Євросоюзу, чи змогла б Україна долучитися вже зараз?
Війна зробила нас більш відповідальними
До повномасштабного вторгнення “культура відповідальності” лежала більшою мірою у філософській площині. Про це було модно говорити, але високі ідеї були надто далеко від наших щоденних турбот. 24 лютого 2022 року все змінило.
За останній рік тисячі українців пішли добровольцями на фронт, стали волонтерами, прихистили переселенців чи перетворилися на системних благодійників, перераховуючи гроші на потреби ЗСУ. Мільйони громадян взяли на себе відповідальність, якої ніколи не мали.
Більше того, бути відповідальним стало життєво необхідним. Відповідальність стала маркером свій/чужий. Почати спілкуватися українською. Зберігати тишу у соцмережах про “прильоти”. Не викладати фото чи відео з військовою технікою. Не поширювати неперевірену інформацію. Допомагати армії та людям, які постраждали від війни. Продовжувати платити податки та багато іншого.
100 відповідальних вчинків громадян
Може скластись хибне враження, що ми стали відповідальними лише з великою війною. Але це не зовсім так. Багато українців робили відповідальні вчинки задовго до цього. Для прикладу, учасники нашого проєкту “100 відповідальних вчинків громадян”.
Ми започаткували цей проєкт 2021 року, щоб сформувати всеукраїнську спільноту відповідальних громадян та підвищити рівень відповідальності українців. Разом із представниками різних областей, об’єднаних спільним бажанням змінювати країну на краще, ми створили список зі 100 відповідальних вчинків. У рамках проєкту ми відвідали 20 різних міст, організували десятки онлайн-воркшопів з експертами на суспільно важливі теми. І зрештою, у 2022 році провели Всеукраїнське опитування за ТОП 100 відповідальних вчинків.
Впродовж двох років ми публікували історії відповідальних громадян із різних регіонів України, щоб надихнути їхнім прикладом інших. Наприклад, як перетворити смітник на сад із творчим куточком, створити інтерактивний словник діалектизмів своєї місцевості, безкоштовно лікувати зуби військовим та багато іншого. Усі ці історії можна знайти на сайті Центру демократії та верховенства права та на нашій сторінці у Facebook.
Кожен відповідальний вчинок – важливий
Кожен відповідальний вчинок – важливий. Це необов’язково має бути щось глобальне. Кожен із нас може бути співтворцем культури відповідальності в українському суспільстві. І почати можна з малого.
Для прикладу, торік ЦЕДЕМ разом із агентством provid провів камапнію “Не додавай роботи” в рамках Кампанії “За безпечні дороги”. Ми закликали всіх учасників дорожнього руху бути відповідальними – дотримуватися правил дорожнього руху, щоб не додавати зайвої роботи рятувальним службам та поліцейським. Адже під час війни вони потрібні набагато більше в інших місцях – розбирати завали, надавати допомогу потерпілим тощо.
Ще один приклад непомітної на перший погляд відповідальної поведінки – пристібатися в авто. Кілька років тому ми також проводили інформаційні кампанії, щоб підвищити культуру відповідальності щодо цього. “Пристібай того, кого любиш” – таким було гасло однієї з наших кампаній.
Громадянське суспільство – відповідальне суспільство
Насамкінець не можу не згадати про роль громадських організацій та активістів. Адже громадянське суспільство – це передусім відповідальне суспільство. Тож радію, що за останній рік з’явилися тисячі нових ініціатив. Лише за 4 перші місяці повномасштабного вторгнення в Україні було зареєстровано 4365 громадських організацій. Вони опікуються найрізноманітнішими сферами – від культури й освіти до реформ і безпеки громадян. Зокрема, багато з них працюють зі Збройними Силами України.
Дуже важливо, щоб ініціативи громадянського суспільства мали державну підтримку. Зараз ми мріємо про те, щоб на рівні держави була закріплена дорожня карта, яка б допомагала розвитку культури відповідальності.
Деякі кроки в цьому напрямку вже зроблені. Нещодавно уряд затвердив План заходів до 2024 року з реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки. Дуже сподіваюся, що нам вдасться втілити намічені там плани.
Чи взяли б в Україну в ЄС, якби критерієм було відповідальне суспільство? Гадаю, що так. Якщо кожен українець робитиме принаймні один відповідальний вчинок щодня.
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 730
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 302
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 106
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7700
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 6207
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5160
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4251
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3266