Пристрасті за ДСР: про долю розслідування злочинів Майдану
Спроби донести до суспільної свідомості розуміння, що процес розслідування злочинів Майдану не лише затягнувся, але й перебуває під реальною загрозою припинення взагалі...
Спроби донести до суспільної свідомості розуміння, що процес розслідування злочинів Майдану не лише затягнувся, але й перебуває під реальною загрозою припинення взагалі, тонуть в безмежному морі тотального політичного та професійного хаосу. Непродумана законодавцями та процесуалами необхідність передачі підслідності справ Майдану від Департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури (ДСР) до новоствореного Державного бюро розслідування, кримінально-процесуальна часова “дірка” у можливості відкривати нові кримінальні справи, затягування судових процесів — це лише незначний перелік проблем, що унеможливлюють пришвидшення покарання винних. Окрім того, не сприяє цьому й доволі тривалий конфлікт між начальником Департаменту Сергієм Горбатюком та офісом Генеральної прокуратури.
Нині ми маємо черговий вибух емоцій - підкилимне прийняття рішення керівництвом Генеральної прокуратури щодо чергової оптимізації внутрішніх структур, серед іншого - відокремлення процесуальних керівників від слідчих Департаменту, наслідком якого стане відсутність координації ведення досудового розслідування та підтримання обвинувачення за цими справами у суді єдиним центром розслідування, донесення цієї інформації до громадських активістів, котрі переймаються динамікою розслідування злочинів Майдану та їх гостра реакція у соціальних мережах, особистий коментар ситуації з боку прес-секретаря ГПУ Лариси Сарган та мовчанка від Юрія Луценка. Обіцяно повідомити громадськість про офіційну трансформацію у Генеральній прокуратурі, однак факт такої не заперечується. Це не перші структурні зміни ДСР, згадаймо хоча б створення Управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями “для активізації та завершення досудового слідства і передачі в суд «Великої кримінальної справи» стосовно В. Януковича та його найближчого оточення”. Пройшло два роки, однак вагомих результатів роботи цього Управління світ не побачив. Світ побачив лише зменшення кількості співробітників ДСР до 56 осіб, на плечі яких лягло подальше ведення справ Майдану, але вже з меншими силами.
Конфлікт слідчих та прокурорів Департаменту Сергія Горбатюка з Юрієм Луценко носить латентний але постійний характер. Начальник ДСР не минає жодної нагоди, щоб не назвати конкретно і поіменно осіб, що саботують роботу Департаменту, коментує те, що, на його думку, є хибним у сфері змін кримінального та кримінально-процесуального характеру і, що звужує можливості розслідувань. Однак, на його переконання, називати конфліктом його (слідчих та прокурорів Департаменту) реагування на дії чи бездіяльність Юрія Луценка не варто, адже це переводить проблему у площину особистісних стосунків і, певним чином, легітимізує діяльність головного законника країни. Це не конфлікт двох осіб і не в особі керівника питання як такій, а в тому хто, що робить і наскільки людина готова боротися за право слідчого і прокурора діяти за законом.
Відсутність кадрової реакції з боку Юрія Луценка на постійні закиди свідчить про суспільну гостроту сфери діяльності Сергія Горбатюка та слідчих і прокурорів Департаменту — будь-яке неприховане, прямолінійне перешкоджання їх діяльності може стати іскрою, що має потенціал підпалити суспільне невдоволення як суху траву і знести на своєму шляху не тільки нині діючого Генерального прокурора. Адже у поле розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань потрапляють особи, що за підслідністю підпадають у сферу діяльності новоствореної структури у правоохоронній системі — Державного бюро розслідування, але поки справи не передано, всі важелі і вся інформація зосереджена у томах ДСР.
Відтак, офіс Генпрокуратури відповідає на закиди періодичним “приведенням структури Генеральної прокуратури у відповідність до чинного законодавства”. Дивним є нерозуміння суспільної вагомості цих змін прес-секретарем ГПУ, котра назвала занепокоєння громадських активістів, правозахисників та адвокатів за справами Майдану “істерикою на захист” особисто Сергія Горбатюка. За великим рахунком, особа начальника Департаменту спеціальних розслідувань мало кого зачіпає. Людей більше хвилює скільки слідчих продовжить займатися виключно справами Майдану, скільки процесуальних керівників будуть вести виключно справи Майдану в досудовому розслідуванні та представлятимуть у суді, хто буде координувати їх діяльність, який прогноз приросту динаміки за розслідуваннями і чи підтвердили свою ефективність попередні структурні зміни у ДСР.
Лише розширена аргументація з боку керівництва Генеральної прокуратури з вагомим фактажем показників результативності запропонованих змін може переконати громадськість у крайній їх необхідності.
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 725
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 294
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 90
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6973
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4872
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4166
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 3965
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3055