Чи законна перевірка використання допомоги по частковому безробіттю?
Центри зайнятості розпочали перевірки дотримання роботодавцями порядку надання та повернення допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Тож час розбиратись у нюансах цих заходів.
Підстави для перевірок, які використовує центр зайнятості.
Так, Постановою Уряду №306 від 22.04.2020 року (надалі – Постанова №306) затверджено Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Призначаючи перевірки суб’єктів господарської діяльності, центри зайнятості керуються приписами Постанови №306 та відповідними положеннями договору про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, що укладається між центром зайнятості та роботодавцем.
Зокрема, згідно з пунктом 23 Постанови №306 центр зайнятості має право перевіряти відомості, подані роботодавцем для отримання коштів, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (надалі – Фонд).
Відповідна перевірка проводиться протягом 90 календарних днів після останньої виплати такої допомоги працівникам та центр зайнятості має право отримувати від роботодавця необхідні пояснення з відповідних питань, у тому числі в письмовій формі.
Такі ж повноваження центру зайнятості кореспондуються і з приписами статті 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Але, є одне «але».
Ні договором про надання допомоги по частковому безробіттю, ні жодним нормативно-правовим актом не регламентовані конкретні підстави для проведення перевірок центром зайнятості, порядок призначення та проведення таких перевірок, а також порядок оформлення результатів проведених перевірок.
С приводу перевірок контролюючих органів час від часу спалахують дискусії. Проте зазвичай є про що дискутувати. Наприклад, порядки перевірок податкової чи Держпраці.
Проте в даному випадку є очевидна правова прогалина, що суперечить статті 19 Основного закону, згідно з якою органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Можна казати, що на центри зайнятості розповсюджуються норми Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Але і це не вирішує проблему, оскільки нормами статті 4 цього Закону встановлено низку інформації, яка повинна встановлюватись виключно законами. Зокрема, виключно законами встановлюються:
- Те, що центр зайнятості взагалі є органом, уповноваженим здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.
Наразі законом це не визначено.
- Спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).
Наприклад, перевірки/ревізії/інспектування тощо. Або планові/позапланові заходи, камеральні/документальні перевірки, виїзні чи не виїзні.
- Яким розпорядчим документом застосовуються штрафні санкції.
Припис, розпорядження, рішення тощо.
- Повноваження центру зайнятості під час здійснення державного нагляду (контролю).
Щодо строків проведення перевірки, складу та прав і обов’язків контролерів, переліку документів, які вони повинні мати та надати роботодавцю для допуску до перевірки тощо.
Також відсутні уніфіковані форми актів перевірок.
Слід зазначити, що перевірки центрів зайнятості за своєю природою є позаплановими заходами. Однак така підстава для їх проведення, як положення договору, також законом не передбачена.
Разом з тим.
Відповідно до пункту 23 Постанови №306, центр зайнятості має право зупиняти перерахування роботодавцю коштів для виплати працівникам в разі відмови або перешкоджання роботодавцем у проведенні перевірки використання роботодавцем коштів Фонду.
Згідно зі статтею 38 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», роботодавець несе відповідальність, серед іншого, за несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом.
За порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної з порушенням.
Таким чином, попри відсутність чіткого законодавчого регламенту проведення перевірок центром зайнятості, сумлінні роботодавці, яким нема що приховувати, скоріш за все надаватимуть центрам зайнятості запитувану інформацію та документи з метою належного проходження перевірок та запобігання можливих негативних наслідків, як-то неодержання коштів Фонду або обов’язку повернути одержані кошти.
А що до несумлінних роботодавців?
Адже зрозуміло, що мова йде про значні та реально виділені кошти бюджету Фонду.
На жаль, але варто пам’ятати, що будь-яка правова прогалина може породити благодатне поле для різного роду зловживань, як з боку державних інституцій, так і з боку несумлінних роботодавців.
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 725
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 294
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 90
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6973
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4872
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4166
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 3965
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3055