home-icon
Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
02.01.2015 18:57

Докапіталізація по-гонтарєвські

Голова фонду муніципальних реформ "Магдебурзьке право", народний депутат України 4-х скликань, професор, доктор технічних наук

Як фаворитизм у банківській сфері впливає на якість її існування

Інвестиційнагрупа ICU, одним зі співвласником котрої донедавна булаВалерія Гонтарєва, порахувала, що загальна суманеобхідної докапіталізації для української банківської системи становить 170млрд. грн, у тому числі – 134 млрд. грн для 35 провідних банків. Сама голова НБУ на Українському інвестиційному форуміговорила про скромнішу суму у 66 млрд. гривень.

Упідсумку в бюджет-2015 депутати заклали 56 мільярдів, з яких 36 підебезосередньо на докапіталізацію, а ще 26 мільярдів – у Фонд гарантуваннявкладів. Таким чином, список з 35 банківських установ (який, до речі, неоприлюднено), котрі в результаті проведеного стрес-тесту можуть претендувати надокапіталізацію, дещо звузиться. Між тим перелік банків-«щасливчиків» єголовним у цій історії. Скажи мені, який банк ти «любиш», і я скажу, хто ти.  

 Атим часом – питання простіше: що таке докапіталізація? Це вкачування у банкресурсів, необхідних для того, аби він тримався на плаву. Мінімальний капіталдля заснування банка в Україні становить 500 мільйонів гривень. Наявністьнеобхідних стартових коштів – гарантія для клієнтів банку від фінансових втрат.Між тим капітал банку має неприємну здатнісь зменшуватися через девальваціюнаціональної валюти, через втрати від кредитів та інші чинники.

Наетапі втрат в дію й вступає Національний банк України як регулятор фінансовихпотоків. Його функція полягає, зокрема, й у тому, щоб відстежувати стан справ укожному конкретному банку. Якщо ситуація безнадійна – банк слід виводити зринку послуг (цьогоріч, як зазначає Гонтарєва, банкротами були оголошені 26банків), якщо ні – банк отримує «ін'єкцію» капіталу. Все це – ази банківськоїсистеми, відомі й непосвяченим. Та найцікавіше, повторюю, починається тоді,коли доходить до переліку установ, яким НБУ кидає рятівне коло.

«На підтримкурегулятора, як кредитора останньої інстанції, можуть розраховувати тількиплатоспроможні банки», – заявляє Гонтарєва. І вказує на один з таких банків якна «один з восьми системних». Це – «Дельта-банк», чиї активи (63,105 мільярдівгривень – цифра від НБУ) вивели його на 4 місце з-поміж існуючих 166 банків.

Відносно цього банку Гонтарєвакаже прямо: він «може претендувати на підтримку капіталу від держави». Іуточнює: «поки що НБУ праює над капіталом з акціонерами, зокрема, з Cargill».CargillFinancial Services International Inc, до речі, не найбільший акціонербанку – компаніїналежить лише 29,39% акцій. Найбільший акціонер – Микола Лагун з його 70,61%.  

«Дельта-банк»,до речі, свого часу отримував рефінансування і від Степана Кубіва. Схоже, ційустанові щастить із прихильністю голів НБУ. Проте зв'язки Миколи Лагуна таВалерії Гонтарєвої є більш давніми та більш глибокими. Їхні шляхи перетиналасяще на тому етапі, коли Лагун починав свою кар'єру в «Укрсоцбанку».

Ззагальнодоступних джерел відомо, що почавши у 1998-му працювати начальникомодного з відділів цього банку, у 2002 році Лагун придбав 10% акцій у йоготодішнього власника – Валерія Хорошковського. Коли згодом, у 2005-му, «Укрсоцбанк»викупив Віктор Пінчук, він призначив Лагуна заступником головою правління.Проте останній майже синхронно прийняв рішення розпочати власний банківськийбізнес.   

Бізнесвиявився напрочуд вдалим: у 2013-му «Дельта-банк» поглинув «Кредитпромбанк»:ціна ціна питання дорівнювала символічному одному долару. У тому ж році Лагункупив і «Сведбанк»  – як повідомляв«Форбс», за 175 мільйонів доларів. Маючи у ківальтері «Кредитпромбанк» та«Сведбанк», Микола Лагун вивів «Дельта-банк» у п'ятірку найбільш успішнихфінансових установ. Це було, повторюю, у 2013-му – ще до різкого стрибкадолару.

 Алей останній фактор не надто вплинув на благополуччя «Дельта-банку» та йоговласника. У жовтні 2014-го «Дельта-банк» «з'їв» «Астра Банк», перевівши на свійбаланс його клієнтів та відділення. Це – також офіційна інформація, від одногоз управителів «Астра Банк». Нарешті, є й четверта оборудка, до якої причетний«Дельта-банк» – у серпні він мало не придбав Universal Bank грецької групиEurobank.

 Тоді угода все жне відбулася, хоч українські ЗМІ, не розібравшись, продовжують доплюсовуватиУніверсал Банк до активів Лагуна. Справа ризикувала перерости у дуже й дужегучний скандал. Адже тоді, у другій половині 2014-го, «Дельта-банк» щойноотримав рефінансування у НБУ і був винний регулятору 9,5 млрд. гривень.

 Вкрай обуренимита занепокоєними були й клієнти банку – їм не повертали депозити. Тим не менш,на черзі – п’ята ймовірна оборудка Лагуна. Наразі йдеться про Марфін Банк, щовходить до складу CyprusPopularBank. Але це поки що употенційних планах покупця, адже станом на зараз операція не завершена.

 У всіх цих маніпуляціях з купівлею-продажембанків не було нічого ані дивного, ані крамольного, якби власнику фінустановине підігрувала держава в особі свого банківського регулятора – НБУ. Дедалічастіше доводиться чути про те, що завдяки Гонтарєвій, «Дельта-банк» отримує нелише преференції, а й по суті унікальне місце у банківському секторі – такусобі оазу, захищену від фінансової непогоди високим покровителем.

 По суті, Микола Лагун мало-помалувиходить на монопольне становище на ринку, що чимось нагадує Ощадбанк СРСР, зтією лише різницею, що Гонтарєва (швидше за все, під тиском МВФ) все-такидозволить функціонувати в системі ще кільком системним банкам (робити вони цебудуть, щоправда, балансуючи на межі краху).

 До речі, з приводу останніх. Єідея (і як кажуть, належить вона саме Лагуну) щодо введення посади спеціальногокуратора НБУ, котрий наглядатиме за станом справ у тих фінустановах, якіотримали рефінансування або стабілізаційні кредити. Банкіри побоюються, а чи невийде так, що внаслідок «роботи» таких контролерів у їхніх установах почнутьсянезворотні процеси, які згодом призведуть до ліквідації банку або перепродажуйого за один долар, як це було з «Кредитпромбанком»?

          Питання– риторичне, як і те, що представляє собою докапіталізація у розумінні ВалеріїГонтарєвої. Це щось на кшалт дитячої пісеньки про сороку-ворону, що «на припічку сиділа, діткам кашку варила: цьому дам,цьому дам, цьомудам і цьому дам, ацьому не дам». Та чи буде вибір тих, хто потрапляє до категорії «дам»незаангажованим та неупередженим, чи вирішальними тут стануть гарні відкати?..

 

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи