Еко-інвестиції і українська "зелена" економіка
Поле "зелених" інвестицій в Україні в останні роки дає помітні паростки. Наступним кроком повинен стати розвиток «зеленої» економіки. Вона – більш лояльна до навколишнього середовища.
Поле «зелених» інвестицій в Україні в останні роки дає помітні паростки. Наступним кроком повинен стати розвиток «зеленої» економіки. Вона – більш лояльна до навколишнього середовища, адже просуває у суспільстві екологічні цінності. Але наразі її становлення гальмується…
Децентралізація дозволила місцевим громадам підтягнути якість соціальної та інженерної інфраструктури. Але водночас зміцнення фінансової спроможності самоврядування не вплинуло на популяризацію екологічного світогляду. На місцях практично відсутній запит на екологічне лідерство і «зелені» стратегії розвитку.
Причин такого невтішного становища – декілька. По-перше, екологічні аспекти вважаються дещо другорядними, порівняно з соціальними-економічними. По-друге, низький рівень реалізації еко-проектів можна пояснити нестачею інвестицій і вправних менеджерів за межами великих міст. І зрештою, законодавство не стимулює, а часом навіть обмежує спроби активістів запропонувати суспільству більш відповідальний до природи порядок денний.
Екологічне законодавство в Україні є непослідовним і суперечливим. З одного боку воно передбачає впровадження інновацій за рахунок екологічного податку. Але водночас – не забезпечує механізми цільового використання цих коштів на рівні держбюджету. Тож кошти, які мали стати зеленими інвестиціями, спрямовують на інші потреби.
В умовах країни це масова практика. Аби це усвідомити, достатньо порівняти обсяги реальних бюджетних надходжень від екологічного податку та закріплені у держбюджеті природоохоронні видатки. Наприклад, у 2016-му еко-податкові надходження перевищили 1,6 млрд гривень. А бюджетні касові видатки на природоохоронні заходи в тому році склали лише 134,8 млн. У 2017-му це співвідношення складало 744,4 млн гривень проти 202,2 млн грн.
Загалом, із 2014 року, відколи у парламенті змінили цільове призначення екологічного податку на виключно фіскальне, Держфонд охорони навколишнього природного середовища втратив близько 3 млрд гривень. Ці кошти перерозподілили на видатки, не пов’язані з природоохоронною діяльністю. Так місцеві чиновники нерідко фінансують за рахунок еко-податку ремонти каналізації чи водогонів, прикриваючись формулюванням «охорона водних ресурсів».
Безперечно, ці витрати є важливими для суспільства. Але впевнений, що ризикувати екологічною безпекою держави ми також не маємо права. До того ж, це явно нецільове використання бюджетних коштів, адже такі дії порушують Закон «Про охорону навколишнього природного середовища».
Помиляється той, хто вважає екологічні питання другорядними, аргументуючи частковим згортанням національної промисловості. Скорочення кількості підприємств, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, не зменшило кількості самих викидів.
Стан довкілля в державі свідчить про існування перманентної екологічної кризи. Більше 60% утворених за рік відходів не переробляються. Більшість басейнів наших річок вважаються забрудненими і дуже забрудненими, зокрема, сполуками важких металів, азоту, нафтопродуктами, фенолами, сульфатами...
В Україні існує гостра потреба побудови інноваційних підприємств із промислової утилізації відходів та очистки стічних вод. Але масштабні проекти вимагають серйозного фінансування. У нинішніх умовах вони могли би стартувати тільки за рахунок цільового використання надходжень з екологічного податку. Акумуляція цих ресурсів дозволить реалізувати системні природоохоронні заходи та програми на державному рівні.
Насамперед потрібні зміни до Бюджетного та Податкового кодексів, якими буде закріплено надходження коштів екологічного податку до спецфонду держбюджету та використання виключно на фінансування цільових природоохоронних заходів. Це дозволить уже за два-три роки реалізувати низку масштабних інфраструктурних еко-проектів. Таким чином стимулюємо надходження в Україну приватних екологічних інвестицій і загалом – зростання «зеленої» економіки. А це – не лише європейські стандарти, але й додаткові робочі місця, суспільний розвиток і нове екологічне мислення місцевих громад.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3799
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 369
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 261
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23358
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17403
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17185
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13710
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11824